Фахівець поділився досвідом коригування агротехнологій, — уроки посушливого сезону-2020
Голова агрономічного відділу агроіндустріального холдингу МХП Віктор Марценюк розповів, як в компанії змінюються підходи до вирощування культур у зв’язку з настанням нових кліматичних умов.
Про це йдеться у матеріалі «Віктор Марценюк: Зменшення норми висіву, нижче ФАО і роздільне живлення в умовах посухи спрацьовують краще».
«Зараз у нас основними ярими культурами є кукурудза і соняшник. По них практикуємо подальше зменшення густоти посіву. А для кукурудзи — зниження групи стиглості й перехід здебільшого на середнє ФАО. Переважно обираємо гібриди з ФАО від 280 до 330. Це стабільне ФАО, яке може гарантувати урожайність на рівні 10 т/га з прийнятною для нас вологістю. Минулий рік чітко показав, що велике ФАО потребує більше вологи, якої не завжди вистачає, щоб розкрити потенціал гібриду», — розповідає Віктор Марценюк
Він стверджує, що по соняшнику гібридного складу практично не змінювали, а по сої дещо зменшили групи стиглості на Західній Україні, щоб соя позиціонувалась як попередник для озимої пшениці. Минулого року досліджували нові сорти і побачили, що з наявною в тій зоні вологою хороший урожай можуть формувати навіть ранньостиглі.
Пан Віктор стверджує, що нові умови, зокрема недостатнє вологозабезпечення, впливають не лише на структуру посівних площ, а й на норми висіву та інші чинники.
«У зв’язку з цим ми ввели як загальноприйнятий технологічний захід по всіх регіонах вимірювання вологості у метровому шарі ґрунту. Визначали цей показник перед Новим роком, аби виявити, скільки де накопичилося вологи за осінній період. А коли зійде сніг, то проведемо другий «тур» таких вимірювань, щоб зрозуміти наявність вологи перед сівбою і таким чином точніше розробити схеми посівів, розмістити відповідно до вологозабезпечення гібриди/сорти й норми висіву. А третій етап вологовимірювання проведемо десь у червні — планування схем підживлення, внесення ЗЗР (інсектицидів). Щоб зрозуміти потенціал урожайності з наявними запасами вологи, і чи варто вкладати кошти на конкретних полях для отримання відповідного результату», — розповідає аграрій.
В компанії вважають, що за нинішніх умов без чіткого уявлення стосовно кількості ґрунтової вологи конкретні технологічні схеми вибудовувати вже неможливо. Бо, наприклад, передноворічне вимірювання показало, що на деяких полях Черкащини волога в метровому шарі взагалі відсутня. А у Львівській області подекуди — 320 мм, що вже занадто.
«Загалом же найбільший дефіцит вологи був у Сумській та Черкаській областях. На сьогодні також на цих полях присутній сніг, але в деяких точках, навіть якщо під час танення він засвоїться ґрунтом, то навряд чи цього буде достатньо. Детально вже будемо розуміти під час другого етапу вимірювань», — резюмував пан Марценюк.