Фахівці НААН проаналізували агрометеорологічну картину кінця лютого — SuperAgronom.com

Наприкінці другої, на початку третьої декади лютого переважала аномально холодна погода, з небезпечними метеорологічними явищами (туманом, сильним вітром, хуртовиною, ожеледдю, ожеледицею та заносами на дорогах). Лише останніми днями відбувся різкий перепад температурного режиму з амплітудою коливання у 25 ℃.

Про це повідомляє прес-служба НААН.

Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 2-8 ℃ нижчою за норму і становила від 4 до 10 ℃ морозу, лише у південній частині країни вона досягала плюсових значень (2 ℃ тепла). Максимальна температура повітря  знаходилася у межах від 1 до 13 ℃ тепла, мінімальна — знижувалася до 21-26 ℃ морозу (Дніпропетровська, Харківська, Житомирська, Кіровоградська, Сумська області) на решті території — до 3-14 ℃ морозу (Херсонська, західні області), на поверхні грунту до 20-24 ℃ морозу.

Опади різної інтенсивності у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу та снігу спостерігалися на всій території країни. Так, за даними наукових установ Академії станом на початок третьої декади лютого кількість опадів по областям становила:

• • Харківська область — від 6 до 15 мм, у північних та подекуди у південно-західних районах цієї — 17-26 мм, середня висота снігового покриву —1-8 см,

• • Львівська — 2,0-2,9 мм, 28-30 см;

• • Київська — опади відсутні, 15-20 см;

• • Кіровоградська —7-18 мм, 5-12 см;

• • Дніпропетровська — 3-20 мм, 2-12 см;

• • Херсонська — 0,1-10,0 мм, 1-9 см,

• • Житомирська — 2-4 мм, 15-12 см відповідно.

Протягом останніх днів на полях відбувається поступове танення снігового покриву.

У період коли температура поверхні грунту та на поверхні снігу була до 15-23 ℃ морозу, озимі культури у цей час були захищені сніговим покривом  від 10 до 25 см, лише у південних областях його висота була недостатньою для захисту рослин від сильних морозів. Проте, зниження мінімальної температури повітря було короткочасним, а тому мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у найхолодніші ночі нижче 10 ℃ морозу не опускалась і була вище критичної температури вимерзання.

За розрахунками агрометеорологів критична температура вимерзання для рослин становила: жита озимого — 16-17 ℃ морозу, пшениці озимої середньої морозостійкості у фазі «кущіння» — 14-16 ℃ , пшениці озимої у фазі «сходи і 3-й листок» — 13-14 ℃ морозу, ячменю та ріпаку озимих — 9-12 ℃ морозу. Глибина промерзання грунту коливалася від 5 до 60 см залежно від регіону.