Диференційований підхід в агровиробництві — це необхідність сьогодення, — думка

У сільському господарстві немає місця калькам та стагнації. Кожне поле вимагає індивідуального підходу, компанії, як і агрономи, мають розвиватись, та найважливіше — чітка структура та організованість бізнесу.

Про це розповів Вадим Скрипник, директор агрохолдингу «Астарта-Київ», йдеться у матеріалі на Astarta.Agro-Business.com.ua.

 

«У нас немає кальки. Адже організаційна структура в нас одна, але бізнеси різні. Наприклад, у якихось агрофірмах є тваринництво, а десь — немає. Чи цукрові буряки вирощуємо не скрізь. І навіть у тих підрозділах, де їх вирощують, може бути різна технологія. Десь у нас ті самі цукрові буряки сіють із міжряддям у 56 см, десь — у 45. Якщо так склалось історично, то ми не уніфікуємо відразу, тому що це доволі дорого і складно. І це, знову ж таки, пов’язано з людьми, які працюють. Не можна «ламати» мозок людям, особливо, якщо вони працюють ефективно», — зазначив пан Вадим.

 

За його словами, нині компанія впроваджує диференційований підхід до ведення сільського господарства загалом: до обробітку ґрунту, системи захисту, живлення й навіть змінюється сівозміна. Тому що час вимагає гнучкішого підходу до сівозміни.

 

«В контексті цих змін ще п’ять років тому ми впровадили в агрохолдингу глибоке експертне навчання фахівців. Не лише агрономів, а й інженерної, ветеринарної, зоотехнічної та всіх інших служб, які мають безпосереднє відношення до агровиробництва», — підкреслив директор агрохолдингу.

 

Вадим Скрипник, директор агрохолдингу «Астарта-Київ»

Вадим Скрипник розповів, що в «Астарті» загалом у рік проходить навчання десь близько тисячі співробітників, для яких підбираються різні форми навчання, та навіть була створена школа внутрішніх тренерів. Адже в компанії працює чимало фахівців із високим рівнем експертизи, які мають наукові звання та викладацький досвід, а відповідно й хист до цього.

 

«Намагаюся донести агрономам те, що кожне рішення має свою вартість, кожне неприйняте — теж. Часто агроном працює емоційно: на полі бур’яни — треба обприскати. А от який це дасть ефект, як це впливає на культуру з погляду біології рослини й бур’яну, що це коштує і чим загрожує посіву — багато хто цього не враховує. Під час навчання я допомагаю колегам зрозуміти ці моменти й уміти прийняти самостійне виважене рішення», — говорить пан Скрипник.

 

Він впевнений, що немає іншого виходу як розвиватися, навчатися й зростати разом із компанією.

 

«Ми розуміємо: якщо у нас є агрофірма, у якій 30 тис. га землі та яка розташована у трьох областях, у шести районах, а між крайніми полями відстань приблизно 120 кілометрів, то головний агроном фізично не може всього бачити навіть із сучасними інструментами скаутингу й іншими новітніми технологіями, які ми маємо у своєму розпорядженні. Все одно для ухвалення рішення потрібно мати повну інформацію. Відповідно, агроном, який у полі, бачить, що на половині поля є патоген, а на іншій — немає. То який сенс обприскувати пів поля, завдавати стрес культурній рослині, сповільнювати її ріст і розвиток? Плюс це все-таки гроші?!», — підкреслює пан Вадим.

 

Також директор агрохолдингу «Астарта-Київ» відзначив, що контроль таких точкових рішень, які приймають рядові агрономи, звичайно, буде відбуватись завжди. Але він переконаний, що протягом наступних кількох років усі агрономи на 100% будуть здатні ухвалювати самостійні виважені рішення й нести за них відповідальність. Тому що будь-яке рішення чогось коштує.

Джерело https://superagronom.com

Відповісти

Ваш email не публікується