Основні претензії бізнесу до закону про внутрішній водний транспорт — перелік — АГРОПОЛІТ

У підписаному президентом законі 1054-ІХ  «Про внутрішній водний транспорт» є ряд бар’єрів розвитку річкового українського судноплавного флоту. Про це в ексклюзивному коментарі для матеріалу AgroPolit.com розповів аналітик компанії Food&Agri PR, співорганізатор Річкового форуму 2020 Андрій Муравський.

«Бізнес неоднозначно ставився до закону №1054-ІХ «Про внутрішній водний транспорт», тому між двома читаннями комітет транспорту мав вкотре зустрітися з бізнесом та врахувати велику кількість зауважень. За інформацією від учасників цього процесу, багато чого було проігноровано. Втім, компромісу у деяких питаннях було неможливо досягнути. У таких як доступ до роботи у каботажі флоту під іноземним прапором. Цей пункт був важливим для вантажовідправників. У першу чергу — для великих агрохолдингів, які не мають власного річкового флоту. Таких як «Бунге», «Кофко» та інші.»,  — каже він.

За словами Муравського, лобіювати ідею допуску іноземного прапору агротрейдери почали тоді, коли річкового флоту було ще недостатньо і системно вкладався у його будівництво один лише «Нібулон».

 

Трейдери прагнули конкуренції і кращих можливостей для себе. За той час, як законопроєкт у тих чи інших варіаціях проходив голосування у різних складах Верховної Ради, деякі компанії стали інвестувати у будівництво річкового флоту та купувати і модернізувати вживаний флот з Європи.  Нині дефіциту флоту на ринку не відчувається. Тим не менш, зацікавлений бізнес так і не зміг переконати депутатів не ухвалювати законопроєкт у такій редакції. І нині закон дозволив працювати на річках іноземному флоту. Причому це дозволено вже з 1 січня 2022 року, хоча під час дискусій розглядався варіант про відтермінування дії саме цього пункту на три роки, за які українські судновласники встигли б дещо підготуватися до роботи у більш жорстких умовах», — каже він.

 

Андрій Муравський підкреслив, що наприклад, у «Нібулоні» відзначали, що комітет транспорту проігнорував Директиву ЄС, яка дає змогу державам компенсувати акциз на пальне для внутрішнього судноплавства. «А каботаж суден ріка-море під українським прапором, що ходять по Дніпру, стає неконкурентним через те, що бункерується в Україні та сплачує акциз і ПДВ, а інший флот їх при здійсненні прямих міжнародних рейсів з/на річки не сплачує та отримує значну перевагу. Та ще й має преференцї перебування в офшорних юрисдикціях (відомо, що вимоги до судна, яке реєструється під українським прапором, більш жорсткі, ніж у «зручних прапорів»)», — каже він.

Відповідно до тексту закону №1054-ІХ «Про внутрішній водний транспорт», автори законопроєкту пішли лише на деякі поступки.

 

Свідоцтво судна внутрішнього плавання не знадобиться аж до 31 грудня 2035 року тим щасливчикам, які були внесені до Державного суднового реєстру України ще до набрання чинності законом і мають класифікаційне свідоцтво. Річкові порти та термінали ще три роки можуть працювати без внесення до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту. Ці пункти важливі, адже відносяться до тих, які, на думку бізнесу, ще більше зарегулювали роботу на річці», — пояснює Андрій Муравський.

 

Більше деталей про прийнятий закон читайте у агродебатах за посиланням.

Джерело https://agropolit.com

Відповісти

Ваш email не публікується