В Україні збанкрутували чотири крохмальні заводи — КУРКУЛЬ
В Україні збанкрутували чотири з шести крохмальних заводи і всі підприємства з виробництва картопляного пюре. Про це розповів Сергій Самоненко, директор ПМП «Вимал», передає interfax.com.ua.
«У 2020 році в Україні приступили до роботи два з шести існуючих крохмальних заводи. В даний час працюють ПМП «Вимал» і ТОВ «Крохмалопродукти Оране». Решта підприємств знаходяться в переддефолтному стані або повністю збанкрутували і мають величезні нереалізоані складські запаси продукції, виробленої в 2019/20 роках», — йдеться в повідомленні.
За словами Сергія Самоненка, причиною настільки катастрофічної ситуації в галузі переробки картоплі на крохмаль — це засилля на внутрішньому ринку України продукції з Білорусі.
«У період з 2017 до 2020 року імпорт з Білорусі зріс майже в 10 разів — з 877 т до 7,1 тис. т. Частина імпортованої продукції в Україні досягла 50%. Вона на 30% дешевше українського товару. Ми програємо в демпінговій війні через високу собівартість виробництва і закупівельні ціни на сировину», — зазначає директор ПМП «Вимал».
Крім того, аналогічний сценарій розгортається в сегменті сушених картопляних пластівців (картопляного пюре). Ситуація більш драматична, тому що з трьох існуючих ліній з виробництва картопляного пюре припинили роботу всі підприємства.
«100% цієї продукції Україна імпортує з-за кордону. Цей продукт є стратегічно важливим для забезпечення потреб збройних сил України. Зараз наша армія використовує картопляне пюре виробництва Російської Федерації, яка за фактом є державою-агресором і реалізує Україні свій продукт», — пояснює експерт. Сергій Самоненко підкреслює, що сусідні держави, зокрема ЄС, РФ і Білорусь, мають держпрограми підтримки галузі картоплярства, в рамках яких виробникам компенсують вартість кредитних відсотків, витрат на придбання техніки, зрошення, насіння, діють регіональні програми стимулювання розвитку картоплярства та будівництва переробних підприємств. Подібної програми немає тільки в Україні. «Держпрограма з підтримки промислового картоплярства не буде ефективною, якщо Україна не вирішить питання імпорту товарів з доданою вартістю, вироблених з картоплі в Білорусі і реекспорту по її території», — коментує директор ПМП «Вимал».
Слід додати, що після того, як 1 січня 2017 року Російська Федерація в односторонньому порядку вийшла з режиму вільної торгівлі, а з Білорусією у України збереглася угоду про вільну торгівлю, роль Білорусі на міжнародному ринку кардинально змінилася. Вона перетворилася на майданчик для промислової торгової агресії і реекспорту в Україну товарів з РФ. Це стосується не тільки картоплі і продуктів з неї, а й ряду інших продовольчих товарів.
«Можливим варіантом вирішення озвучених проблем може стати напрацювання механізму захисту внутрішнього ринку України від проникнення крохмале- і картоплепродуктів з Білорусі, наприклад, шляхом виключення цих товарних позицій з режиму вільної торговки між Білоруссю та Україною», — зауважує Сергій Самоненко.
Також він вважає доцільним зосередитися на збільшенні квоти на безмитне ввезення в ЄС груп «чутливих товарів» в рамках ЗВТ.
«Щорічна внутрішня потреба України в картопляному крохмалі становить 16 тис. тонн. У 2019/20 роках українськими підприємствами було вироблено 8,4 тис. тонн картопляного крохмалю, третину з якого до цих пір не реалізовано», — підсумував підприємець.