Що заважає українському експорту картоплі: пояснює Андрій Ярмак
У Європі є лише одна країна, де в супермаркетах продають брудну картоплю з землею. Так, це Україна. А ще — обсяг продажу картоплі в супермаркетах України менший, ніж обсяг продажу апельсинів. Ці факти важливі для розуміння того, чому «житниця Європи» у 2020 році не змогла забезпечити себе «другим хлібом», та ще й купувала його в Росії.
Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак у своєму блозі у виданні “Дзеркало тижня”, пише EastFruit.
“І ще б нічого, якби цей імпорт був невеликим, однак упродовж лише одного сезону 2019/20 (з липня 2019 по червень 2020 включно) ввезли майже півмільйона тонн свіжої картоплі для потреб споживання, без урахування насіннєвої! Це, на хвилиночку, робить Україну одним із найбільших у світі імпортерів картоплі для свіжого ринку, адже решта провідних імпортерів (Бельгія, Нідерланди, Іспанія та Німеччина) імпортують картоплю переважно для переробки або для реекспорту”,- зазначив Андрій Ярмак.
Він також повідомив, що з 2008-го по 2014 рік включно активно відстежував ситуацію в Росії. “Там уже після 2010 року в жодній з мереж супермаркетів не можна було надибати брудну картоплю, моркву чи буряк. А ми й тепер, наприкінці 2020-го, тобто 10 років потому, все ще намагаємося продавати таку продукцію нашому споживачеві, власноруч виганяючи його на базар.
“Чому б не експортувати картоплю, якщо вона дешева і в нас надлишок картоплі на ринку, запитаєте ви. А я відповім питанням на питання: «А кому потрібна наша брудна і неякісна картопля?!» До речі, коли я кажу «брудна картопля», то маю на увазі не тільки бруд, а й її нерівну форму, ушкодження — механічні і внаслідок поширення шкідників та хвороб тощо.
Отже така картопля справді нікому не була й не буде потрібна! Більше того, картопля, що вирощується в ЄС для потреб переробки, зазвичай має значно вищі якісні параметри, ніж картопля, що вирощується в Україні для потреб свіжого споживання.
Тепер хочу нагадати, що в РФ уже 10 років на полицях магазинів не було брудної картоплі, тому виробники орієнтувалися на вищі стандарти якості. Більше того, з 2015 року виробники в цій країні отримували шалені дотації з боку держави, та ще й мали повний захист від імпорту з ЄС, України, США та низки інших країн. Тобто за таких тепличних умов вони купували якісну техніку, будували сучасні сховища, цілі заводи з доробки продукції та лінії пакування.
І тут у 2019 році виробники в РФ з’ясували для себе, що в Україну можна продавати навіть немиту картоплю, не витрачаючи коштів на доробку, і, звісно, скористалися цим. Так збіглося, що врожай картоплі в РФ у 2019 році був рекордним і ціни, відповідно, — низькими. Тому український споживач, фактично, врятував російського виробника від збитків, імпортуючи у вересні 2019-го — травні 2020 року великі обсяги російської картоплі.
Навесні 2020-го додався ще один прикрий чинник: у ЄС, де картоплю споживають переважно у вигляді «фрі», впровадили жорсткий локдаун, і ресторани, готелі та інші представники галузі HоRеCа не працювали. Заводи з переробки картоплі зупинилися, адже локдауни були всюди, навіть у тих країнах, куди ЄС експортує заморожену картоплю фрі (у тому числі в Україну, до речі)Отже, в Бельгії, Нідерландах, Німеччині та інших країнах виявилися зайвими мільйони тонн дуже якісної картоплі. Щоб не вивозити на смітник, її продавали майже задарма (називали ціни 3–5 центів за кг!) і, звісно, вже у квітні стали ввозити в Україну. Адже в Україні ціни на той час були найвищі в Європі!
Зараз, до речі, теж везуть картоплю в Україну з ЄС із тих самих причин.
Чому ми не відновили виробництво у 2020 році настільки, щоб забезпечити себе картоплею й не мати потреби в імпорті?
Річ у тому, що розпочати виробництво картоплі не так уже й просто — техніка для вирощування картоплі дорога, системи зрошення — ще дорожчі, але це копійки, порівняно з тим, скільки коштують сховища та доробка. Навіщо все це, якщо можна просто посіяти кукурудзу та соняшник?! Тому й не поспішають і не поспішатимуть наші виробники в цей сегмент. І ми й надалі купуватимемо імпортні овочі та картоплю.
А тепер дуже проста формула для України: якщо ти виробляєш овочі недостатньо якісні для поставки в мережу супермаркетів країн ЄС-15, то не варто продовжувати цю справу. Адже якщо раптом у нас зародить бодай на 5% більше продукції, ніж потрібно на внутрішньому ринку, — ціни впадуть нижче собівартості, бо експорту немає, і продукцію можна буде тільки викинути”,- зазначає Андрій Ярмак.