Науковці довели, що рисові поля — потужні джерела викидів CO2 в атмосферу
Фахівець з ґрунтознавства університету RUDN вивчав розкладання органічних речовин на рисових полях і довів, шо угіддя є джерелами викидів CO2 та метану в атмосферу.
Про це повідомляє phys.org.
Обидва гази посилюють парниковий ефект і впливають на зміну клімату. Викиди збільшуються, коли коріння рослин впливають на мікробні спільноти в ґрунті. Цей вплив, у свою чергу, залежить від перепадів температури.
Так підвищення середніх температур може призвести до збільшення викидів парникових газів. Результати дослідження були опубліковані в Applied Soil Ecology. Інтенсивність цього процесу залежить від температури навколишнього середовища та ґрунтових мікроорганізмів.
У ґрунтах рисових полів метан виробляється одноклітинними організмами, які називаються археями. Однак для отримання метану їм потрібні посередницькі речовини, що надходять із коренів рослин. Так відбувається так званий праймінг-ефект: життя мікроорганізмів підтримується органічними речовинами, що виділяються рослинами через їх коріння.
Саме цей ефект визначає кількість і активність мікроорганізмів у ґрунті. Вчений-ґрунтознавець з університету RUDN першим виявив кореляцію між початковим ефектом та викидами парникових газів та описав динаміку цих процесів з огляду на глобальне потепління.
Команда взяла зразки грунту з рисових полів, розташованих у провінції Хунань на південному сході Китаю. Зразки просіяли для видалення ґрунтової фауни та частинок рослин. Після цього до них додали воду для моделювання умов зануреного рисового рису. Після цього зразки витримували в пластикових контейнерах у темній кімнаті протягом 75 днів.
Щоб імітувати різні пори року, вчені підтримували різні температури в контейнерах: 5 °C (зима), 15 °C (весна), 25 C (осінь) та 35 °C (літо). Команда хотіла виміряти, як будуть змінюватися викиди метану та CO2 під впливом ґрунтового ефекту в різних температурних режимах. Ацетат натрію, найпростіша форма органічного вуглецю, що виробляється корінням рослин, був доданий в ґрунт для підтримки архей.
Команда вимірювала рівні викидів парникових газів кожні 2-5 днів. На 75-й день виявилось, що викиди метану з ґрунтів зросли в 153 рази порівняно із зразками без ацетату натрію. Вчені також дізналися, що ґрунтовний ефект залежав від температури. Грунти продемонстрували найвищу чутливість при 15 °C: у цих зразках підвищення температури на 10 °С призвело до збільшення обсягів викидів метану в 25 разів. Що стосується викидів CO2, вони безпосередньо корелювали з рівнем температури. За словами команди, це тому, що мікроорганізми активізуються в теплому середовищі.