Виробництво питних медів могло б принести колосальні дивіденди для держави – Seeds
Україна ще в дохристиянську добу славилася своїми питними медами. Та й сьогодні ця галузь могла б принести колосальні дивіденди для держави, пише SEEDS.
Таку думку висловив Володимир Дмитрук, віце-президент Спілки пасічників України, заступник голови Гільдії медоварів України, під час «Національного Медового Форуму «Золота Пасіка 4.0»», організованого Торгово-промисловою палатою України, Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва та Посольством Франції в Україні.
«Я не буду вдаватися в історію, розповідати наскільки Україна славилася своїми питними медами ще в дохристиянську добу – ми говоримо зараз про сучасний стан цієї галузі, яка могла б принести колосальні дивіденди для держави, виробляючи цю продукцію не тільки на внутрішній ринок, а й на експорт. Підняла б галузь бджільництва, тому, що ми знаємо – у нас перевиробництво меду.
Ми тішимось, ти що продаєм 70 тисяч тон меду за кордон, але вже почали задумуватись по якій ціні ми його продаємо і під яким брендом. Цей продукт можна переробити в набагато більш затребуваний і коштовний, як медові напої. І не обов’язково алкогольні медові напої. Це можуть бути і слабоалкогольні медові напої, або взагалі безалкогольні медові напої», – зазначив Володимир Дмитрук.
«В 2008 році була створена громадська організація «Гільдія медоварів України», але тільки в 2016 році був зроблений перший поступ на дорозі легалізації виробництва медових напоїв.
Напевно тільки в цьому і минулому роках держава повернула голову у сторону проблем бджільництва і медоваріння.
Я знаю, що зараз готується закон про зняття акцизної марки з виноградних вин виготовлених шляхом бродіння без додавання спирту. Чому не хочуть включити до цього закону і плодоягідні вина та медові напої», – цікавиться заступник голови Гільдії медоварів України.
«Українська мрія – це коли людині, яка хоче створити для держави, для суспільства щось корисне, була підтримка, вже не говорячи, щоб їй не заважали. А далі ми виживемо, зможемо – ми вміємо це робити, але на це все треба багато часу.
Але в результаті ми втрачаємо не тільки час, а й людей, які виїжджають за кордон, де вони можуть себе реалізувати краще і швидше», – наголосив Володимир Дмитрук.