Родючість українських ґрунтів стрімко падає: науковці б’ють на сполох — SuperAgronom.com
Академік НААН, професор Святослав Балюк розповів, що в Україні загострилась проблема родючості ґрунтів. Він наголошує на необхідності активізації ґрунтоохоронної діяльності.
Про це повідомляє НААН України.
«Завдяки великому ресурсному потенціалу природної родючості чорноземів Україна займає провідні позиції у світовому експорті зернових культур і соняшнику. Разом з тим, в Україні протягом останніх років домінувала незбалансована дефіцитна система землеробства з поступовим збідненням ґрунтово-ресурсного потенціалу та погіршенням екологічного стану ґрунтів», — розповідає директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Генеральний секретар ГО УТГА, національний координатор співробітництва України з ГҐП академік НААН, професор Святослав Антонович Балюк.
Як наслідок, ґрунти втратили значну частину гумусу, найродючіші у світі чорноземи перетворилися на ґрунти з середнім рівнем родючості і продовжують погіршуватися. Зберігати й надалі такий підхід до родючості неприпустимо, бо це призведе до подальшого загострення проблеми, ділиться переживаннями вчений.
За словами фахівця, за часи незалежності систематичної роботи з охорони ґрунтів в Україні не було налагоджено. Багато надій покладали на земельну реформу. Вважалося, що зміна форми власності на землю автоматично сформує відповідального компетентного власника, який самостійно буде оберігати й збільшувати родючість ґрунтів.
Однак, у реальному виробництві цього не трапилося. Зараз, в умовах відкриття ринку землі виникають великі ризики посилення деградації ґрунтів та зниження їх родючості, розповідає Балюк. Тому потрібне реформування системи державного контролю стану ґрунтів і регулювання у сфері охорони ґрунтів та їх родючості, нова державна політика, розроблення і прийняття нової Стратегії (Концепції) розвитку системи охорони земель в Україні на період до 2030 р.
«Через незавершеність земельної реформи, майже повну безвідповідальність нових землекористувачів, що орендують земельні ділянки, неповноцінний земельний кадастр, неефективний рівень правового захисту ґрунтів, недостатність і практичну недосконалість контролю стану їх родючості — в країні фактично функціонує хаотичний тип землекористування з очевидними негативними наслідками для наступних поколінь», — резюмує науковець.
Також Святослав Антонович згадав слова академіка Соколовського: «Ґрунт – парабіотичне (майже живе) тіло», та закликав ставитись до нього відповідно, визначаючи новітні тенденції у землеробстві.