Оприлюднено, чи вирощують в Україні ГМО-сорти агрокультур – AgroNews
За даними Міжнародної служби з моніторингу застосування агробіотехнологій, станом на 2018 рік посівами та насадженнями ГМ-рослин зайнято 191,7 млн га у 26 країнах світу. Про це повідомляє журнал “Агроном“, пише agronews.ua.
Безперечно, лідером світового вирощування ГМ-культур є США; площі, зайняті ГМ-рослинами в цій країні, становлять 75 млн га. До п’ятірки країн-лідерів (станом на 2017 р.) входять також Бразилія, Аргентина, Канада та Індія.
Найбільше у світі вирощують ГМ-сою, на другому місці – кукурудза, на третьому – бавовник.
Іншими ГМ-культурами, які комерційно вирощують у різних країнах, є ріпак, цукровий буряк, люцерна, папая, картопля, техаський гарбуз, баклажан, цукрова тростина, яблуня.
При цьому для частини з них зареєстровано 1–3 генетичні модифікації (наприклад, петунії, троянди), а для деяких – десятки й навіть сотні (наприклад, соя – 42, бавовник – 63, кукурудза – 231).
Жодних науково обґрунтованих даних, які б свідчили про пряму шкоду ГМО для здоров’я людини, немає.
“Теоретично продукти харчування на основі ГМ-рослин могли б бути шкідливими, якщо «вбудувати» в рослину послідовності ДНК, що відповідатимуть за синтез завідомо небезпечної сполуки (наприклад, яка може спричиняти алергію). Проте саме «чужерідна» ДНК, так само як і ДНК, що міститься в кожній рослинній клітині, в шлунково-кишковому тракті людини розщеплюється на «маленькі цеглинки» – нуклеотиди, які є універсальними для всіх живих істот і які потім організм людини використовує для відтворення власного ДНК при поділі клітин, а тому є цілком безпечною. Зазначимо, що продукти харчування на основі ГМО, які пройшли перевірку на безпечність, дозволені Єврокомісією”, – вважає Вікторія Мартинюк, канд. біол. наук, головний спеціаліст відділу нагляду в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області.
На сьогодні в Україні немає жодної офіційно зареєстрованої ГМ-рослини. Також ще не створена мережа випробувальних лабораторій, передбачена законодавством.
Українським законодавством передбачено більшість ризиків від використання ГМО, описаних нами вище. Згідно з законом, вирощування ГМ-рослин у «відкритій системі» (тобто при контакті з навколишнім природним середовищем, наприклад, при вирощуванні на полях) можливе лише після проведення державної реєстрації. Така реєстрація передбачає, що ГМО є безпечним для людини, сільськогосподарських рослин і тварин, інших живих організмів, у тому числі не спричиняє негативного впливу на їхній геном (послідовності ДНК).
Хоч існують деякі побоювання, що певна інформація про ГМО може бути конфіденційною і громадськість не буде ознайомлена з можливими ризиками, проте, згідно з законом, дані щодо його впливу на здоров’я людини та довкілля мають бути відкритими і загальнодоступними.
“Генетично модифіковані сорти рослин повільно наближаються до впровадження в Україні. Посіви таких сортів набувають дедалі більшого поширення у світі, подобається нам це чи ні. Отже, потрібно відкинути всі упередження і водночас бути озброєними інформацією про ГМ-рослини, їхні переваги та потенційні ризики”, – вважає експертка.