Шалені бджолярі: новий агросеріал українських кінематографістів підкорює телевізійні екрани – Seeds
Українське кіно переживає не найкращі часи, однак не припиняє дивувати новими прем’єрами. Та ще й якими. Нещодавно світ побачив першу серію нової аграрної стрічки про українських бджолярів.
Журналістам SEEDS вдалось поспілкуватись з творцями телевізійного серіалу, який отримав доволі цікаву назву – «Шалені бджолярі». Про історію створення фільму розповів автор сценарію нового агросеріалу Олексій Комаровський.
– «Шалені бджолярі» – назва доволі незвична, що вплинуло на вибір такої назви?
– Коли почали шукати назву до нашого фільму, першим виникло питання: яка назва зараз найпопулярніша, серед тих, що мають відношення до бджіл? В першу чергу всі згадали цукерки «Шалена бджілка». От і ми вирішили: а давай-но назвемо серіал «Шалені бджолярі»! Так все і почалось.
На створення «Шалених бджолярів» мене надихнули одразу два моменти, які зрештою зійшлися в одному. Для початку мене просто запросив знайомий актор і продюсер Олег Артамонов на зустріч, де познайомив з режисером Ярославою Кузьменко. Вона каже: є ідея написати сценарій про переселенця бджоляра з Луганська на Полтавщину.
Я спочатку думаю: боже, ну які бджоли? Що там можна писати? Але переселенці – тема зовсім інша. Я згадав себе, я ж теж із Луганська. Зрештою вирішив написати, аби втілити у сценарії частину власного досвіду.
– Особисто Ви маєте бодай якесь відношення до бджіл? Можливо мали колись пасіку?
– Відношення маю, не зовсім приємне – в дитинстві мене кусали бджоли. Ось цим моїм дитячим страхом до бджіл я трохи і наділив нашого головного героя. А от діда пасічника я не мав – це було суто теоретичне знайомство.
Як на мене, бджола – це тотемна тварина для українського народу. Бджола – символ працелюбства, такі собі маленькі сили добра. Але ці сили можуть і добряче покусати кривдників.
– Аграрна тематика у ваших сценаріях зустрічається далеко не вперше: це поклик душі, чи просто так склалось?
– Я абсолютно міська людина. Але з діда-прадіда я українець, і поклик землі, поєднання з нею, звичайно доволі відчутне. Минулого року я працював над серіалом про молочні ферми, цьогоріч – про пасіку. І там і тут – не тільки аграрна тематика і не стільки аграрна тематика, як людські історії та драми життя.
Насправді всі люди однакові. В будь-якій країні, в селі чи місті, однакові в базових своїх потребах чи мотиваціях. Всі люди не залежно від того, чим займаються, хочуть елементарних речей: бути коханими, успішними, захищеними.
– Що буде далі?
– Зараз ми шукаємо ресурси, щоб зробити цей серіал повноцінним. Сьогодні кіно – це досить дороге задоволення. У нас вже написано 8 синопсисів. Сьогодні ми лишень випустили першу серію – показали для знімальної групи. Далі буде.
Детальніше про плани знімальної групи та несподівані моменти на знімальному майданчику розповів продюсер фільму і адміністратор проєкту «Шалені бджолярі» Олег Артамонов.
– Якою буде подальша доля серіалу?
– Зараз ми ведемо перемовини з каналами, домовляємося про співпрацю. З самого початку планувалося, що «Шалені бджолярі» будуть саме телевізійним фільмом. Ми вже маємо кілька пропозицій, зокрема від телеканалу «Україна».
– Чи довелося залучати експертів бджолярів до участі у зйомках? І… бджоли – вони були справжні?
– Бджоли справжні. І спеціалістів, які працюють з бджолами ми, звісно, запрошували. Це Сергій Сергієнко і Микола Войналович – співробітники кафедри бджільництва Київського аграрного університету. Бджоли вони привозили свої, з кафедри.
Що стосується зйомок, там ми часто використовували ще й трутнів. На обличчі, чи на руці мали сидіти бджоли, однак знімали трутнів – вони не жалять.
Хоча за сценарієм бджоли жалять чимало людей. Це додало багатенько роботи нашому художнику з гриму Ользі Гарц – доводилося робити чимало складних масок. Коли на екрані з’являються розпухлі від бджолиних укусів обличчя – це все маски.
– А насправді бджоли когось покусали під час зйомок?
– Нам пощастило. Хоч ми і чимало працювали з бджолами, відкривали вулики, випускали їх… На щастя ніхто не постраждав, як і не загинула жодна бджола під час зйомок.
Людмила Калита, SEEDS.org.ua