Рідкі комплексні добрива збільшують врожайність на 0,5 т/га — КУРКУЛЬ
В агрофірмі «Гуляйпільське» на Запоріжжі вже багато років експериментують із системою живлення сільськогосподарських культур. Від традиційних гранульованих міндобрив тут поступово переходять до рідких комплексних. І вже побачили ефективність такого переходу — мінімум 0,5 т/га прибавки урожайності на пшениці та соняшнику. Про це йдеться у матеріалі «Віталій Кірієнко: Бачимо доцільність глобального переходу на рідкі добрива» на Kurkul.com.
Як у «Гуляйпільському» вчаться працювати з рідкими комплексними добривами та що планують робити в недалекому майбутньому, розповів головний агроном підприємства Віталій Кірієнко.
«Щодо системи живлення, то ми проводимо експерименти десь із 2013 року — відтоді, як почали співпрацювати з «УТК ХімАльянс». Раніше ми підживлювали озимі зернові гранульованими добривами, а тепер перейшли на КАС. А минулого року спробували внести під посів озимих РКД (рідке комплексне добриво)», — зазначив аграрій.
Він розповів, що спочатку система живлення складалася або з сульфату амонію, або з аміачної селітри. Потім у господарстві перейшли на «дробне» внесення, тобто спочатку вносять селітру, а другий раз «годують» озиму пшеницю КАС-32.
«Вносили його в різних пропорціях — від 50 до 120 кг. Норми коригуємо залежно від того, скільки є вологи в ґрунті, який сезон загалом, чи є опади та в якій кількості, яка фаза розвитку рослин.
Якщо, наприклад, пшениця слабенька і треба її якось «підтягнути», тоді ми вносимо більше КАС. Якщо пшениця розвинена і їй треба не так багато поживних речовин під час наливу колоса, то добрив даємо менше», — розповів Віталій Кірієнко.
У 2019 році разом із «УТК ХімАльянс» в господарстві заклали дослід із РКД BlauPhos АРР 7:23.
«Працювали на полях із різними попередниками. Один експеримент — сівба озимої пшениці по стерні. Другий експеримент — сівба пшениці після озимого ріпаку. Поле було розділене навпіл: живлення на одній частині проводили за класичною схемою, на іншій — із застосуванням рідких комплексних добрив. Основною вимогою були однакові витрати на обох частинах полях. Різниця становила від 0,4 до 0,5 т/га в порівнянні з простими мінеральними добривами», — підсумував агроном.