Яким чином держбюджет втрачатиме від зменшення ПДВ на постачання сільгосппродукції?
Яким чином бюджет втрачатиме від запровадження зменшення ставок ПДВ на ряд сільгосппродукції, що передбачено законопроєктом №3656 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції” розповів доцент Київської Школи економіки Олег Нів’євський. Подробиці – читайте в матеріалі журналістів AgriGator.
Як зазначив фахівець на своїй сторінці у соцмережі Facebook, всі відомі йому випадки втрачання надходжень до бюджету можна умовно поділити на три групи:
– операції між платником та неплатником ПДВ на стадії проміжного споживання;
– реалізація кінцевому споживачу
– в результаті ускладнення всієї системи ПДВ
“Щодо першої групи – операції між платником та неплатником ПДВ. Таких випадків буде декілька. Ось, принаймні, 3 приклади:a. сплата орендної плати зерном (в негрошовій формі) власникам паїв (фізичним особам),b. купівля насіння або молодняка особистими сільськими господарствами – ОСГ (одноосібниками), теж фізичні особи, та сільгоспвиробниками – неплатниками ПДВc. купівля фуражу тими ж самими ОСГ та сільгоспвиробниками – неплатниками ПДВ
Нагадаю, що ОСГ в нас за статистикою біля 4 млн господарств, тому втрата ПДВ буде відчутною. Для розуміння порядку цифр: за статистикою сільські домогосподарства спожили зерна на корми в 2016 році обсягом в 372 кг на одне домогосподарство, тобто вцілому майже 1,5 млн тонн зерна. За 2019 рік, середня ціна на зернові (без ПДВ) була 3867 грн/т, тобто обсяг потенційних втрат ПДВ складатиме 1,5 млн т * 3867 грн/т*(20%-14%)=330 млн грн. Звичайно, це максимум, в реальності буде менше, бо щось самі вирощують, щось беруть натурою за оренду і тд. На скільки менше – це вже предмет більш детальних розрахунків”,- пояснив Олег Нів’євський.
Стосовно другої групи втрат бюджету, яка стосується реалізації сільгосппродукції кінцевому споживачу, то за словами фахівця, деяка незначна частка з тих товарів, які підпадають під дію закону, все одно будуть реалізовуватись кінцевому споживачу за знижено ставкою 14%. “Те ж саме насіння соняшнику, чи пшениця (для куті). Також цікавий аспект щодо молока. В проекті законі вказано таке формулювання «0401 (в частині молока незбираного)», але такого формулювання в УКТ ЗЕД не знайти, тобто потенційно реалізація всієї продукції за кодом 0401 може піти по ставці ПДВ 14%”,- навів приклад економіст.
Також Олег Нів’євський дав оцінку і третій групі можливих втрат – зменшенню надходжень до держбюджету в результаті ускладення системи ПДВ.
“Касові розриви збільшаться (бо у платників ресурси будуть за ставкою 20%, а продаж за 14%), відповідно не завжди вихідний ПДВ перекриватиме вхідний, а з бюджету відшкодування буде ой як не легко забрати). А це стимул для всіх підшаманити так, щоб цього не було. Тобто або буде зменшуватись штучно вхідний ПДВ (деяка частка піде за кеш), або накручуватиметься вихідний. Тобто така річ не стимулюватиме виробників до більшої відкритості і, відповідно, до збільшення надходжень від ПДВ”,- пояснив фахівець.