У м’ясній галузі виробники і переробники – не протилежні полюси, а партнери, – Бабенко

М’ясна галузь нині на порозі змін, і саме тепер входить у зону турбулентності. Цьому передувала кількарічна тенденція скорочення поголів’я та закриття свинокомплексів, що спричинило дефіцит свиней — сировини для м’ясокомбінатів, а за ним — подорожчання вітчизняних м’ясних виробів. Для м’ясопереробних підприємств питання сировинної безпеки стало ключовим. Про це заявив генеральний директор Центру підвищення ефективності в тваринництві, виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі” Микола Бабенко, пише agronews.ua.

“Проблеми поглибили епідеміологічна, економічна та соціальна кризи, які призвели до збільшення витрат виробників і зниження купівельної спроможності населення. Висока собівартість свинини не лише зробила український експорт неконкурентоздатним на зовнішньому, а й похитнула позиції споживання цього м’яса на внутрішньому ринку”, – наголосив Бабенко.

Він зазначив, що нині Україна нарощує обсяги імпорту м’яса свиней: з одного боку, через штучно створений дефіцит сировини, а з іншого — дешевшу сировину з Євросоюзу. Імпортовані напівтуші свиней із ЄС коштують для переробників 58 грн за кілограм із ПДВ, в той час, як з українських свиней — 68 грн за кілограм із ПДВ.

“Загалом різкі коливання цін на свинину негативно відбиваються на всіх ланках ланцюга: від вирощування та переробки свинини до продажу та споживання. Так, від низьких цін на живця потерпають ті, хто вирощує свиней, від високих — переробники та кінцевий споживач, за обох сценаріїв — галузь загалом”, – пояснив експерт.

Микола Бабенко додав, що проти всіх спрацьовує недоброчесність деяких гравців ринку. Як у разі коли ситуацією з невизначеністю в період карантину скористалися деякі свинарі й необґрунтовано підвищили ціни на живця, що призвело до зростання цін переробників для торговельних мереж.

“Водночас виробники курятини знизили ціни на свою продукцію. З падінням попиту переробників на свиней пропозиція на них стала перевищувати попит — і ціна суттєво знизилась. Однак момент було втрачено, попит на свинину і продукцію з неї впав, а в програші лишились і свинарі, і переробники. Тобто незалежно від того, яка ланка переоцінена чи недооцінена, дискомфорт від цього відчувають усі”, – підкреслив фахівець.

Він наголосив, що назрів час вдатися до конструктиву, а саме: змінити звичний діалог учасників ринку на тему «хто винен» — на вироблення спільної стратегії, яка дозволить збалансувати інтереси гравців різних гілок одного дерева, зробити ринок прогнозованим і знизити собівартість вирощування свиней.

“На сухих кормах вона не має перевищувати 25 грн/кг (на рідких — до 15 грн/кг) — це та собівартість, з якою виробники свинини можуть конкурувати за споживача і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках”, – зазначив Бабенко.

Експерт прокоментував, що стратегія має шанс на успіх, адже всі учасники ринку зацікавлені в тому, щоб їхній продукт продавався. Питання у тому, як це реалізувати?

“Наш шлях до успіху лежить через консолідацію підприємств виробничої та переробної ланок. Завдяки такій синергії свинокомплекс отримує гарантований збут і прибуток, ресурси для удосконалення технологій; сировину для завантаження потужностей, які наполовину нині простоюють, переробні підприємства мають можливість планувати логістичні процеси й забезпечувати передбачувану ціну та якість продукції”, – підкреслив фахівець.

Микола Бабенко пояснив, що у виробничому ланцюгу є два резерви для зменшення ціни для кінцевого споживача.

✅ Перший — це зменшення собівартості вирощування завдяки підвищенню ефективності виробництва. Адже на сьогодні перевитрати через порушення технології годівлі й утримання свиней, неефективне застосування ветпрепаратів, зловживання та фальшування становлять 8 млрд гривень щороку. Шляхом зменшення витрат собівартість м’яса в інтегрованих компаніях або в кооперативах стане нижчою.

Переробні підприємства стали на захист інтересів виробників у питанні компенсацій свинокомплексом за свиней у разі африканської чуми свиней, започатковують практику надання свинокомплексам технологічної та фінансової підтримки для зниження собівартості. Асоціація «М’ясної галузі» розпочала реалізацію п’ятирічної програми розвитку м’ясної галузі — «Нове свинарство 2025».

✅ Другий резерв для зниження цін для кінцевого споживача — стабілізація та прогнозованість цін на свинину. Завдяки цьому ритейл зможе відмовитися від стабілізаційної націнки в роздрібній мережі (вона сягає 20 грн/кг і більше), яку застосовує для нівелювання коливання цін на живих свиней. Важелем впливу на ухвалення рішень ритейлом будуть чіткі та прозорі домовленості на рівні виробників і переробників м’яса.

“Головне — працювати злагоджено виробникам свинини, ветпрепаратів і кормів, генетичним компаніям, переробникам свинини й ритейлу, а не протистояти одне одному. Тільки тоді вдасться втілити на ринку модель вирощування свиней із конкурентними собівартістю і ціною”, – підсумував Микола Бабенко.