Український виноградар-аматор Сергій Сівчук вирощує понад триста сортів якісного винограду та ділиться досвідом
Українське аматорське виноградарство нині – це сфера, якою варто пишатися. Асортимент сортів постійно розширюється, площі насаджень збільшуються і навіть у колись «невиноградних» регіонах зараз збирають щедрі врожаї цієї культури. Протягом кількох останніх десятиліть важливу роль у розвитку аматорського (тобто присадибного) виноградарства відіграли ентузіасти, які зуміли перетворити власне хобі на справу всього життя. З когорти таких – відомий виноградар з Київщини Сергій СІВЧУК. «Я – аматор з понад 40-річним стажем», – каже він про себе. За ці роки виноградар зумів не лише розвинути власну справу, а й стати прикладом і порадником для багатьох початківців.
РІЗНОМАНІТТЯ СОРТІВ – РЕЗУЛЬТАТ НАРОДНОЇ СЕЛЕКЦІЇ
Прогрес аматорського виноградарства в нетрадициційних зонах виноградарства України зумовлений, передусім, тим, що розвиватися воно розпочало раніше, ніж промислове, стверджує виноградар-аматор.
– Наприкінці вісімдесятих років минулого століття з’явилися нові комплексно стійкі сорти винограду – Кодрянка, Восторг, Плевен комплексностійкий. Оскільки ці сорти були витривалішими до хвороб,
плоди мали привабливий зовнішній вигляд і високі смакові властивості, то садівники-аматори почали
масово саджати їх. Головним аргументом, який переконував у доцільності вирощування винограду, став ранній термін достигання цих сортів, що дало змогу вирощувати їх у північних і центральних регіонах України, – розповідає Сергій Сівчук.
Тож упродовж десятиліття виноградарством почали займатися чимало ентузіастів, а нові перспективні сорти, наприклад Аркадія та Лора, набували все більшої популярності. Особливості буремних дев’яностих вплинули і на розвиток селекційної роботи, яка в Україні тоді практично припинилася, однак аматори намагалися самотужки виводити нові сорти та розвивати справу.
– У той час в країні розпочалася справжня народна селекція. У її розвитку важливу роль відіграв
відомий вчений-селекціонер Іван Олександрович Кострикін, який активно співпрацював з виноградарями-аматорами та підтримував їхні прагнення до творення нових сортів. Саме завдяки його зусиллям з’явилася гібридна форма винограду, яку спочатку назвали Кеша 2, потім Кеша 1, Кеша, а згодом і Талісман. Характерними ознаками цього сорту були великі ягоди (до 25 г), наявність жіночої квітки, підвищена стійкість до хвороб і гарна сила росту. Він став справжньою знахідкою для селекції нових сортів, – зазначає виноградар.
Нові сорти та технології, розроблені аматорами, отримували визнання серед їхніх колег, а сортом столового винограду раннього дозрівання Лівія, який вивів український селекціонер Віталій Загорулько, зацікавилися навіть в Італії. У результаті за право використовувати цей сорт, котрий у 2010 році був введений у Держреєстр України, італійці заплатили чималу суму. Саме завдяки народній селекції, що стала масовим явищем, зараз український ринок насичений цікавими сортами, яких немає в Європі та світі і які є оптимальними для присадибного і фермерського вирощування винограду.
.jpg)
РЕТЕЛЬНИЙ ДОГЛЯД ЗАБЕЗПЕЧИТЬ РЕЗУЛЬТАТ
Тим, хто прагне зайнятися вирощуванням винограду, Сергій Сівчук радить, передусім, знайти надійного продавця садивного матеріалу, а сорти обирати відповідно до регіону їх вирощування.
– Купувати саджанці винограду у неперевірених продавців – ризикована справа. У результаті можна отримати зовсім не той сорт, який пропонують. До того ж не відомо, як саме вирощували саджанці, чи не заражені вони хворобами, які суттєво скорочують термін життя виноградника. Що ж до різноманіття сортів, то воно зараз досить широке. Якщо раніше у північних та центральних регіонах України вирощували лише виноград раннього достигання, то зараз тут добре достигають і набирають потрібних кондицій і ранньо-середні сучасні сорти.
– Наразі розвивається й аматорське виноробство в нетрадиційних для цього районах Украни. На півночі при правильному доборі сортів і дотриманні технології більш високоякісними виходять білі вина. Однак аматори успішно вирощують і виготовляють вино з червоних сортів. Так, торік у нас на Київщині показник цукристості винограду Мерло і Каберне Совіньйон становив 25% – це майже на рівні винограду цього сорту, вирощеного на півдні. Гарні вина виробляють і з сучасних гібридних сортів – як білих, так і червоних.
Білі сухі вина, зроблені фермером з Київщини, отримали визнання спеціалістів, зокрема в 2019 році здобули золоту медаль і найвищу кількість балів на міжнародному конкурсі в Одесі. Усе це – результат ретельного догляду й уваги, які виноградарі-аматори здатні забезпечити сповна, – розповідає Сергій Сівчук.
Різноманіття сортів, які вирощує виноградар-аматор, вражає: загалом у його «колекції» їх понад 300 – для будь-якої кліматичної зони України. Також він має близько 80 винних сортів, понад три десятки сортів винограду Кишмиш та багато інших цікавинок.
– Вирощую кореневласні саджанці винограду – більше п’ятдесяти тисяч щороку. Для мене важливо навчити людей правильно вирощувати якісний виноград. Тому, крім продажу садивного матеріалу, консультую щодо закладки, формування та догляду за виноградником, також можу допомогти з виноробством. Зараз з’явилося багато українського якісного винограду, і це дуже радує, – резюмує
виноградар.
ПІДГОТОВКА ВИНОГРАДУ ДО ВИСАДЖУВАННЯ: ПОРАДИ ВІД СЕРГІЯ СІВЧУКА
Щоб отримати врожай уже через три роки, потрібно не лише підібрати сорт, оптимальний для певного регіону, а й правильно посадити рослину.
• Кущі винограду розташовують з південного, південно-західного та західного боку будівель. Вдень вони нагріваються, а вночі постачають рослині додаткове тепло. Промислові насадження найкраще садити на південних, південно-західних та західних схилах. Небажано висаджувати виноград у низині, де посилюється дія заморозків. Не варто обирати місце для саджанця ближче, аніж за 3-6 м від дерев (відстань залежить від їхньої кореневої системи). При закладанні виноградників напрямок рядів по- трібно формувати з півдня на північ.
• Садити виноград можна навесні та восени. З середини квітня до середини травня висаджують однорічні здеревілі саджанці, з кінця травня до кінця червня – зелені, вегетуючі саджанці з закритою ко- реневою системою.
• Восени виноград висаджують з початку жовтня і до замерзання ґрунту. Однак після висаджування варто ретельно захистити саджанець, щоб той нормально перезимував. Для цього його накривають обрізаною пластиковою пляшкою з кількома отворами. У ґрунт навколо виливають 3-4 відра води, після чого його розпушують. До морозів кущі накривають тирсою, хвоєю, торфом. Можна також засипати ямку ґрунтом, а зверху зробити горбочок заввишки близько 15-20 см.
• Важливо, щоб саджанці були здоровими. У такого винограду корінь на зрізі повинен бути білим, а не бурим. Однорічний пагін має бути добре визрілим і мати яскраво-зелений колір на зрізі. Вічка після легкого натискання не повинні опадати.
• Саджанці ні в якому разі не повинні бути сухими. Перед висаджуванням їх тримають у чистій воді протягом 12-24 год і зрізують однорічний пагін, залишаючи 3-4 вічка. Коріння на верхніх вузлах видаляють, а на нижніх лише освіжають. З метою профілактики грибкових захворювань приріст обробляють у розчині «Днок» з
розрахунку 5 г на 0,8-1 л води. При цьому корінь не змочують.
• Зелені саджанці що вегетують, потрібно загартувати перед висаджуванням. Спочатку їх тримають в тіні дерев упродовж 5-7 днів. Якщо саджанці, що вегетують, вирощували з недостатнім освітленням і підвищеною температурою, період акліматизації збільшують у півтора разу.
.jpg)