Земельна реформа складається з речей, без яких не може розвиватися жодна нормальна країна – Роман Лещенко
Реалізація земельної реформи протягом наступних п’яти років має привести до дуже простих й зрозумілих правил гри на українському аграрному ринку. Ії ж сутність зводиться до наведення елементарного порядку в земельних відносинах.
Таку думку висловив голова Держгеокадастру України Роман Лещенко під час бізнес-конференції «Quo vadis, Агро?», що відбулася 6 липня та зібрала агровиробників, представників ресурсних та сервісних компаній для обговорення вектору розвитку українського агробізнесу в новому десятилітті за новими правилами. Деталі – читайте в ексклюзивному матеріалі журналістів AgriGator.
«Ми нарешті маємо завершити життя в режимі кривого дзеркала, тобто говорити про мораторій на продаж землі, а при цьому мати обіг земель на ОЛХ (українська онлайн-платформа оголошень – AgriGator), говорити про відчуження і жити в емфітевзисі врегулювання трьох статей в нормативно-правовому регулюванні»,- зазначив керівник Держгеокадастру.
Роман Лещенко також повідомив, що наразі при реалізації земельної реформи встановлені базові речі, без яких жодна нормальна країна не може розвиватися.
«По-перше, треба встановити юридичний факт того, що земля є абсолютно нормальним об’єктом купівлі-продажу , як будь-які інші об’єкти. Що вона офіційно може купуватися і продаватися, даруватися, передаватися в спадщину. Не треба помирати людині, щоб хтось інший набув земельний пай у спадщину. Не треба вигадувати схематози і думати про те яким чином перехитрити свого партнера, клієнта й т. ін. Тобто ми фіксуємо статус цивілізованого обігу шляхом купівлі-продажу із сплатою всіх податків, зборів, інших обов’язкових платежів»,- зазначив Роман Лещенко.
Другий важливий аспект реалізації земельної реформи, за словами голови Держгеокадастру полягає в тому, що з себе буде уявляти земельна реформа через 5 років. За словами Романа Лещенка, передусім, це максимальна цифровізація усіх земельних процесів всередині країни. «Тобто ми маємо мінімізувати такі ганебні процеси, як державний орган – розпорядник мільйонів гектарів української землі. В цьому випадку посадова особа в будь-якій області чи місті Києві вирішує долю селища, що знаходиться, наприклад, в Голопристанському районі Херсонської області. При цьому ситуація доходить до того, що така посадова особа проводить переговори з селянами з приводу того, що хтось вже зорав земельну ділянку, раніше відведену під пасовище і селяни намагаються з’ясувати, хто зібрав цю землю. І врешті з’ясовується, що цю ділянку в режимі безоплатної приватизації оформили на себе 5-річні діти чиновника, який живе і працює там»,- пояснив посадовець.
Під час свого виступу Роман Лещенко також торкнувся й питання створення національної інфраструктури геопросторових даних.
«Це коли земля, вода, надра – все те, що є власністю українського народу за Конституцією, є в єдиній системі координат. При цьому будь-хто може в режимі реального часу подивитися, де знаходиться ця земельна ділянка, які з неї сплачуються податки, що на ній знаходиться і, врешті-решт, дізнатися скільки в нас є земельних масивів в Україні. Маючи такі дані ми зможемо на нормальному рівні робити геопросторове та містобудівне планування, детальні плани територіальних громад. Врешті-решт, ми закінчимо сутність реформи децентралізації та вибудуймо нову структуру адміністративно-територіальних одиниць. Саме ці аспекти мають стати в основі повноцінного розвитку держави»,- пояснив Роман Лещенко.
Голова Держгеокадастру у своєму виступі торкнувся й теми тіньового обробітку землі, навівши цифру – не менше 12 млн га української землі на сьогодні перебуває в тіні.
«Звідси можна говорити про великі суми, які виробляються в агросекторі за допомогою тіньової економіки. Ми можемо це детінізувати, але для цього нам потрібна реалізація наступного етапу земельної реформи – оподаткування кожного гектару української землі занесеного в публічну кадастрову карту. Втім для цього ми маємо прийняти ряд законів, що стосуються землерозпорядження, децентралізації, спрощення процесів землеустрою, дерегуляції, мінімізації контактів з чиновниками, переведення Держгеокадастру в сервісну службу»,- пояснив Роман Лещенко.