Три кроки з стимулювання розвитку українського плодоовочевого бізнесу з боку держави: розповідає Катерина Звєрєва
Країни ЄС створюють спеціальні умови для прийому сезонних працівників з України, і завдяки безвізовому режиму між Україною та країнами Європейського Союзу багато хто їде до Німеччини, Бельгії, Нідерландів та Франції. У 2020 році фермери-роботодавці в Україні сподівалися, що ситуація з введенням карантинних обмежень у світі частково зіграє їм на руку. Більшість заробітчан змушені були повернутися в Україну, а значить, потенційно могли бути задіяні для роботи в українських господарствах.
Разом з тим, в міру пом’якшення карантинних заходів та відкриття кордонів з країнами Євросоюзу багато українських заробітчан повертається до Польщі, Німеччини, Чехії та низки інших європейських держав. Відбувається це якраз на початку активного сільськогосподарського сезону, вважає директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва в своїй авторській колонці на Економічній правді.
“Заробітчани ж, які повертаються додому, – це скарб України. Ці люди інвестують зароблені кошти на рідній землі у власний невеличкий бізнес. Заробітчани, які працюють на сучасних фермах та тепличних комплексах, привозять в Україну не тільки гроші, а й ефективні технології.
Українці завзяті та винахідливі. Працюючи на фермах у Польщі, Німеччині, Нідерландах, виїжджаючи на сезонні роботи до Канади, вони переймають найкращі практики і технології, навчаються у польових умовах процесу вирощування та реалізації плодоовочевої продукції.
Вони повертаються додому з неабияким досвідом та розумінням правил успішного бізнесу. Ймовірно, що за кілька років наші заробітчани будуватимуть в Україні сучасні фермерські господарства. Щось схоже відбувалося і в Польщі з 2004 року, після вступу країни до Євросоюзу.
Тоді поляки виїжджали працювати до Великобританії, Ірландії, Німеччини, Франції, Нідерландів, Канади та США. Накопичивши капітал та знання, частина людей поверталася додому і будувала плодоовочеві фермерські господарства і тепличні комплекси за прикладами колишніх роботодавців.
Вони купували нідерландські обладнання і технології, обирали найкращі сорти для вирощування, розуміючи, як організувати операційний процес. Україні тільки залишається створити умови, щоб після повернення додому люди могли використати свій досвід в сільськогосподарському секторі країни”,- вважає Катерина Звєрєва.
Щоб люди не їхали на заробітки за кордон, на її думку, необхідно, щоб вони відчували себе потрібними вдома, щоб у них була можливість легально працювати і заробляти, щоб вони знали, що закон та судова система захищають їхні права.
Потрібно зробити так, щоб дрібному господарнику було вигідно працювати в селі та реінвестувати зароблені кошти в розвиток.
“Тому Українська плодоовочева асоціація (УПОА) виступає за такі кроки:
1. Зниження ПДВ на плодоовочеву продукцію до 8-10%, як у більшості інших країн. Це виведе з тіні торгівлю, збільшить податкові надходження до бюджету, дозволить людям відчути, що вони працюють легально.
2. Запровадження 5-відсоткового податку на продаж плодоовочевої̈ продукції̈ до 500 тис грн без необхідності надавати купу довідок (тільки паспорт та код). Цей податок сплачує покупець. Зараз ставка становить нереальні 19,5%.
3. Ухвалення підготовленого асоціаціями закону про кооперацію, щоб виробники могли об’єднуватися і створювати переробні та торгові підприємства.
Україна – одна з небагатьох країн Європи, де частка кооперативів на ринку молока, м’яса, овочів та фруктів становить менше 0,5%, тоді як у багатьох країнах кооперативи фермерів контролюють понад 80% ринку.
Це лише перші прості три кроки назустріч селу, які дозволять говорити про розвиток сільської місцевості. З цього потрібно починати”,- переконана Катерина Звєрєва.