Катерина Звєрєва: Коронакриза може стати стимулом для розвитку міського фермерства
Спалах коронавіруса – це той випадок, коли стурбованість країн з приводу продовольчої безпеки призвела до збільшення кількості особистих присадибних ділянок та розвитку міського фермерства. Про це повідомляє Interfax-Україна.
“В Україні люди масово купують хати на селі. А, наприклад, в Узбекистані збільшують податок на землю для тих, хто залишить присадибні території без діла. Також у світі збільшився інтерес до технологій вертикальних ферм в містах, індивідуального вирощування салатів, ягід і овочів на балконах та встановлення урбаністичних міні-ферм прямо в квартирах”, – зазначає директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва.
Наскільки ефективно використовується земля в містах? Як можуть виглядати сучасні житлові та офісні будівлі, де люди зможуть власноруч вирощувати здорові салати, овочі та фрукти?
Уряду і проектувальному та будівельному бізнесу час переосмислити це. У тому числі і те, як в архітектурі житлових та офісних споруд передбачити можливість створення майданчиків під вирощування рослин.
“Через вплив коронакризи все більше городян по всьому світу починають вирощувати салати і овочі у себе вдома, що може стати довгостроковим стимулом для розвитку міського фермерства. Як відомо, паніка в деяких країнах під час кризи призвела до порушення логістичних поставок продуктів, подорожчання певних продуктів харчування, до порожніх полиць супермаркетів і зростання закупівлі насіння. Також у багатьох країнах світу закрилися фермерські ринки”, – наголошує експерт.
Все більше людей почали замислюватися над тим, звідки береться їхня їжа, як вона постачається і що робити, якщо поставки будуть порушені.
Як прогнозує Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), до 2050 року в містах буде проживати більше 2/3 населення світу. Таким чином, розвиток технологій урбаністичного фермерства набуває більшого значення. За оцінками різних світових досліджень, міські будинки цілком могли б задовольняти потреби населення у фруктах і овочах. У невеликому Сінгапурі, який імпортує більше 90% своєї продукції, міське сільське господарство, включаючи вертикальні ферми і ферми на даху, швидко стає популярним. Місто прагне до 2030 року забезпечити 30% своїх потреб у харчуванні за рахунок збільшення місцевих поставок фруктів, овочів. А спалах COVID-19 змусив задуматися про те, як інвестувати в домашнє виробництво продуктів харчування.
Сама тема особистих ферм у міських джунглях привертає увагу людей не перший рік. З’явилося досить багато стартапів і людей, готових в них інвестувати, а також з кожним роком зростає кількість коворкінгів і офісів, де застосовують екотехнології. У 2018 році ринок закритих міських ферм оцінювався в $ 27 млрд. За прогнозами, до 2026 року він досягне позначки $ 49,6 млрд.
Ще одним фактором, який може вплинути на ріст популярності міських ферм э розвиток “Smart Hоuse”. Про це пише у своєму блозі на EastFruit економіст інвестиційного центру Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.
“У нашому регіоні «розумний будинок» – це поки що щось дуже футуристичне. А в США, за різними оцінками, вже майже кожен третій будинок оснащений такою системою. Вона включає всі аспекти управління всіма системами будинку: опаленням, освітленням, електропостачанням, вентиляцією, електроприладами, охороною, поливом газону і т.д., і т.п. А тепер увага: полив газону є, освітлення є. У багатьох будинках/квартирах є автоматичний полив домашніх рослин і навіть датчики вологості стоять, які дають сигнал системі «розумний день» поливати рослину, коли в цьому є необхідність. Ви вже розумієте, до чого я хилю? Так, ми приходимо до розуміння міського сільського господарства в масштабах приватних будинків і квартир”, – зазначає Андрій Ярмак.
Як це може виглядати? Вже зараз багато будинків продаються і рекламуються, як «будинок з фруктовими деревами та чагарниками», але багато хто побоюється таких варіантів, так як догляд за ними обходиться недешево. А якщо квартира буде продаватися «з власною повністю автоматизованою фермою з вирощування салатів, зелені і/або суниці, а може і інших ягід»?
Уявляєте собі зелену стіну будинку або квартири, з якої звисають гарні і повністю екологічно чисті ягоди, з красивим підсвічуванням, яка може стати прикрасою будь-якого приміщення ?! До речі, чому б не реалізувати це і в офісах? Це могло б створити дуже цікавий затишний простір і дати чистий і корисний продукт для співробітників.
Таке виробництво зможе займати мінімальну площу, а в будь-якому магазині можна буде замовити вже готовий набір всього необхідного для нового циклу виробництва. Уже зараз це цілком піддається реалізації. Звичайно, зараз це економічно не зовсім доцільно – потрібно ще вдосконалити технології вирощування, знизити вартість систем освітлення і їх ефективність, відпрацювати питання забезпечення рослини харчуванням, і т.п., проте це лише питання часу, якщо хтось буде цим системно займатися.
Це матиме позитивний вплив на здоров’я людей і на екологію Землі, а також дозволить людям економити чимало грошей на продуктах харчування, коли технології стануть більш доступними. Адже зараз салати, зелень і ягоди доставляють на дуже великі відстані, часто літаками, що призводить до значної кількості шкідливих викидів в атмосферу і підвищує вартість продукції. Та й сама продукція все одно є не ідеально свіжої. Якщо ж людина зможе зірвати салат або ягоду у себе вдома – це буде велика перевага в свіжості і в смаку. Тим більше що зараз селекція не стоїть на місці, і з’являються дуже смачні сорти.
“Однак варто відзначити, що незважаючи на зростання популярності міського сільського господарства, воно навряд чи зробить революцію в наших продовольчих системах в глобальному масштабі у найближчі роки. На даний час єдиними культурами, які наближаються до отримання прибутку у міських фермах є салатна зелень, мікрогрін і трави. Незабаром можуть з’явитися деякі фрукти і овочі з високим вмістом води і калорій, такі як помідори і полуниця (суниця садова). Ці культури не становлять основу повноцінного раціону харчування людини, скоріше є додатковим джерелом вітамінів. Умовно кажучи, одним салатом світ не нагодуєш”, – повідомляє Катерина Звєрєва.
На сьогоднішній день сучасні технології урбан фармінг – справа дорога як з економічної, так і з екологічної точки зору. Багато в чому, це пов’язано з тим, що в галузі використовується LED-освітлення – світлодіоди, що імітують світло сонця. Сонце як і раніше значно затьмарює навіть найефективніші світлодіоди і робить це безкоштовно. Крім того, штучне освітлення має отримувати електроенергію, а багато в чому і її, з муніципальних мереж, які не завжди залежать від поновлюваних джерел енергії.
Очевидно, що глобально сільське господарство зосереджується на ефективному та сталому виробництві основних культур, таких як пшениця, кукурудза, соя і рис. Ці продукти з високою калорійністю складають основну частину світового раціону харчування, як для людей, так і для створення комбікормів. Вони вирощуються на великих площах і малоймовірно, що їх хтось вирішить виростити в домашніх умовах.
У світі налічується майже 4 мільярди гектарів сільськогосподарських угідь. В Україні більше 60 млн га землі, з них 42,7 млн га – більше 70% – це земля сільськогосподарського призначення – занадто багато, щоб перевести їх на домашнє господарство або замінити його. Але застосування деяких методів і технологій, розроблених за допомогою вирощування в закритих приміщеннях, до більш традиційним методам, може допомогти нам оновити світові продовольчі системи для отримання більш високих врожаїв, зменшення їх впливу на навколишнє середовище і вирощування більш чистих, поживних і доступніших продуктів харчування.
Пандемія коронавіруса показала, що перебої з поставками продовольства можуть відбутися будь-де і в будь-який час. Це безперечно викликає підвищений інтерес до місцевої продукції.
Коли міські жителі вирощують власноруч продукти харчування, люди автоматично стають не просто спостерігачами, а активними учасниками продовольчої системи і відіграють вже свою роль в підтримці екології і здоров’я планети.
“Потрібно спільними зусиллями створювати такі сучасні екопростори для містян. Плоскі дахи і пустирі заповнити системами озеленення. У багатьох країнах Європи на дахах будинків активно озеленюють території. У Цюріху в Швейцарії бачила досить багато будинків з цікавими лоджіями і балконами, де люди вирощую справжні сади. У сучасних будівлях вони виглядають дуже органічно”, – ділиться досвідо директор з розвитку УПОА.
Міське сільське господарство здатне створити більш усвідомлені зв’язки з навколишньою природою, коли люди, які живуть у квартирах, спостерігатимуть, як ростуть їхні майбутні сніданок, обід і вечеря.
Уряд може заохочувати навчальні заклади, які беруть участь у програмах вирощування продуктів харчування, а також заохочувати проектувальні та будівельні компанії, які підтримують програми міського фермерства.