Коронакриза підігріла у мешканців міст інтерес до власних сіті-ферм

Спалах коронавіруса – це той випадок, коли стурбованість країн з приводу продовольчої безпеки призвела до збільшення кількості особистих присадибних ділянок та розвитку міського фермерства. Про це в колонці для “Інтерфаксу” пише  Катерина Звєрєва, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації, міжнародний консультант ФАО ООН.

“У світі збільшився інтерес до технологій вертикальних ферм в містах, індивідуального вирощування салатів, ягід і овочів на балконах та встановлення урбаністичних міні-ферм прямо в квартирах.

Наскільки ефективно використовується земля в містах? Як можуть виглядати сучасні житлові та офісні будівлі, де люди зможуть власноруч вирощувати здорові салати, овочі та фрукти?

Уряду і проектувальному та будівельному бізнесу час переосмислити це. У тому числі і те, як в архітектурі житлових та офісних споруд передбачити можливість створення майданчиків під вирощування рослин”, – наголосила Катерина Звєрєва.

“Через вплив коронакризи все більше городян по всьому світу починають вирощувати салати і овочі у себе вдома, що може стати довгостроковим стимулом для розвитку міського фермерства.

Як відомо, паніка в деяких країнах під час кризи призвела до порушення логістичних поставок продуктів, подорожчання певних продуктів харчування, до порожніх полиць супермаркетів і зростання закупівлі насіння. Також у багатьох країнах світу закрилися фермерські ринки.

Все більше людей почали замислюватися над тим, звідки береться їхня їжа, як вона постачається і що робити, якщо поставки будуть порушені”, – каже експерт.

“Як прогнозує Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), до 2050 року в містах буде проживати більше 2/3 населення світу. Таким чином, розвиток технологій урбаністичного фермерства набуває більшого значення.

За оцінками різних світових досліджень, міські будинки цілком могли б задовольняти потреби населення у фруктах і овочах. У невеликому Сінгапурі, який імпортує більше 90% своєї продукції, міське сільське господарство, включаючи вертикальні ферми і ферми на даху, швидко стає популярним.

Місто прагне до 2030 року забезпечити 30% своїх потреб у харчуванні за рахунок збільшення місцевих поставок фруктів, овочів. А спалах COVID-19 змусив задуматися про те, як інвестувати в домашнє виробництво продуктів харчування”, – зазначає Катерина Звєрєва.

“Сама тема особистих ферм у міських джунглях привертає увагу людей не перший рік. З’явилося досить багато стартапів і людей, готових в них інвестувати, а також з кожним роком зростає кількість коворкінгів і офісів, де застосовують екотехнології.

У 2018 році ринок закритих міських ферм оцінювався в $ 27 млрд. За прогнозами, до 2026 року він досягне позначки $ 49,6 млрд.

Все ж варто відзначити, що незважаючи на зростання популярності міського сільського господарства, воно навряд чи зробить революцію в наших продовольчих системах в глобальному масштабі у найближчі роки. На даний час єдиними культурами, які наближаються до отримання прибутку у міських фермах  є салатна зелень, мікрогрін і трави”, – каже експертка.

“Незабаром можуть з’явитися деякі фрукти і овочі з високим вмістом води і калорій, такі як помідори і полуниця (суниця садова). Ці культури не становлять основу повноцінного раціону харчування людини, скоріше є додатковим джерелом вітамінів. Умовно кажучи, одним салатом світ не нагодуєш.

На сьогоднішній день сучасні технології урбан-фармінг – справа дорога як з економічної, так і з екологічної точки зору. Багато в чому, це пов’язано з тим, що в галузі використовується LED-освітлення – світлодіоди, що імітують світло сонця.

Сонце як і раніше значно затьмарює навіть найефективніші світлодіоди і робить це безкоштовно. Крім того, штучне освітлення має отримувати електроенергію, а багато в чому і її, з муніципальних мереж, які не завжди залежать від поновлюваних джерел енергії”, – додає Катерина Звєрєва.

“Очевидно, що глобально сільське господарство зосереджується на ефективному та сталому виробництві основних культур, таких як пшениця, кукурудза, соя і рис. Ці продукти з високою калорійністю складають основну частину світового раціону харчування, як для людей, так і для створення комбікормів. Вони вирощуються на великих площах і малоймовірно, що їх хтось вирішить виростити в домашніх умовах.

У світі налічується майже 4 мільярди гектарів сільськогосподарських угідь. В Україні більше 60 млн га землі, з них 42,7 млн ​​га – більше 70% – це земля сільськогосподарського призначення – занадто багато, щоб перевести їх на домашнє господарство або замінити його.

Але застосування деяких методів і технологій, розроблених за допомогою вирощування в закритих приміщеннях, до більш традиційним методам, може допомогти нам оновити світові продовольчі системи для отримання більш високих врожаїв, зменшення їх впливу на навколишнє середовище і вирощування більш чистих, поживних і доступніших продуктів харчування”, – каже експерт.

“Пандемія коронавірусу показала, що перебої з поставками продовольства можуть відбутися будь-де і в будь-який час. Це безперечно викликає підвищений інтерес до місцевої продукції.

Коли міські жителі вирощують власноруч продукти харчування, люди автоматично стають не просто спостерігачами, а активними учасниками продовольчої системи і відіграють вже свою роль в підтримці екології і здоров’я планети.

Потрібно спільними зусиллями створювати такі  сучасні екопростори для містян. Плоскі дахи і пустирі заповнити системами озеленення. У багатьох країнах Європи на дахах будинків активно озеленюють території. У Цюріху в Швейцарії бачила досить багато будинків з цікавими лоджіями і балконами, де люди вирощую справжні сади. У сучасних будівлях вони виглядають дуже органічно.

Міське сільське господарство здатне створити більш усвідомлені зв’язки з навколишньою природою, коли люди, які живуть у квартирах, спостерігатимуть, як ростуть їхні майбутні сніданок, обід і вечеря.

Уряд може заохочувати навчальні заклади, які беруть участь у програмах вирощування продуктів харчування, а також заохочувати проектувальні та будівельні компанії, які підтримують програми міського фермерства”, – вважає Катерина Звєрєва.

SEEDS.org.ua  за інформацією  Інтерфаксу