Технології «міського фермерства» можуть допомогти у вирощуванні більш доступніших продуктів харчування – Катерина Звєрєва
Світовий ринок закритих міських ферм за прогнозами на період до 2026 року у вартісному вираженні сягне позначки $ 49,6 млрд збільшившись у понад в два рази в порівнянні з сьогоднішнім обсягом, адже попит на технології «міського фермерства» зростає постійно. На цьому фоні застосування деяких методів і технологій, розроблених за допомогою вирощування плодоовочевої продукції в закритих приміщеннях може допомогти українським фермерам в отриманні більш високих врожаїв і вирощуванні більш чистих, поживних і доступніших продуктів харчування .
Таку думку висловила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва, у своїй колонці на «Інтерфакс-Україна».
«Як прогнозує Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), до 2050 року в містах буде проживати більше 2/3 населення світу. Таким чином, розвиток технологій урбаністичного фермерства набуває більшого значення. За оцінками різних світових досліджень, міські будинки цілком могли б задовольняти потреби населення в фруктах і овочах.
Наприклад, сьогодні у Сінгапурі, який імпортує більше 90% своєї продукції, міське сільське господарство, включаючи вертикальні ферми і ферми на даху, швидко стає популярним»,- зазначила вона.
Фахівець також наголосила, що основною перевагою сільського господарства в закритих приміщеннях є можливість збирати величезні масиви даних, які дають цінну інформацію про те, як рослини реагують на різні подразники, поживні речовини і умови навколишнього середовища.
У той же час, директорка з розвитку УПОА підкреслила, що використання сучасних технологій міських ферм – «справа дорога як з економічної, так і з екологічної точки зору». Багато в чому це пов’язано з тим, що в галузі використовується LED-освітлення – світлодіоди, що імітують світло сонця. Сонце як і раніше значно затьмарює навіть найефективніші світлодіоди і робить це безкоштовно.
«Крім того, штучне освітлення має отримувати електроенергію, а багато в чому і її, з муніципальних мереж, які не завжди залежать від поновлюваних джерел енергії.
Наприклад, для вирощування салату в традиційній теплиці потрібно близько 250 кіловат-годин на рік на кожен квадратний метр вирощуваної площі, в порівнянні з колосальними 3500 кВт-год на рік для салату, вирощеного на спеціально побудованій вертикальної фермі. Додайте до цього енерговитрати на підтримку ідеального кліматичного контролю міських ферм і накладні витрати по оренді чи купівлі нерухомості на деяких з найдорожчих світових ринків, і все це в сукупності створює продукцію, яка створюється і продається з націнкою»,- повідомила Катерина Звєрєва.
Вона також додала, що на даний час єдиними культурами, які наближаються до отримання прибутку при вирощуванні за технологією «міської ферми» є салатна зелень, мікрогрін і трави. Втім, незабаром сюди можуть додатися деякі фрукти і овочі з високим вмістом води і калорій, такі як помідори і полуниця (суниця садова) – культури, що не становлять основу повноцінного раціону харчування людини, а скоріше є додатковим джерелом вітамінів.