Cитуація з COVID-19 може стимулювати розвиток міського фермерства – Катерина Звєрєва
Спалах коронавіруса – це той випадок, коли стурбованість країн з приводу продовольчої безпеки призвела до збільшення кількості особистих присадибних ділянок та розвитку міського фермерства.
Таку думку висловила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА), міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Катерина Звєрєва у своїй колонці на “Інтерфакс-Україна“.
“В Україні люди масово купують хати на селі. А, наприклад, в Узбекистані збільшують податок на землю для тих, хто залишить присадибні території без діла.
Також у світі збільшився інтерес до технологій вертикальних ферм в містах, індивідуального вирощування салатів, ягід і овочів на балконах та встановлення урбаністичних міні-ферм прямо в квартирах.
Наскільки ефективно використовується земля в містах? Як можуть виглядати сучасні житлові та офісні будівлі, де люди зможуть власноруч вирощувати здорові салати, овочі та фрукти?
Уряду і проектувальному та будівельному бізнесу час переосмислити це. У тому числі і те, як в архітектурі житлових та офісних споруд передбачити можливість створення майданчиків під вирощування рослин”,- зазначила Катерина Звєрєва.
Тема міського фермерства не нова для України. За останні кілька років вітчизняні компанії здійснили небувалий ривок в бік розвитку технології вертикальних та роботизованих ферм. Одним з новаторів галузі став український Drone.ua. Під час вебінару від Sapienza “Міські фермери – майбутнє сьогодення”, Валерій Яковенко, співзасновник компанії, продемонстрував роботизовану міні-ферму, що складається на 95% з вітчизняних комплектуючих. За словами експерта, вартість такої ферми в 3 рази дешевше, ніж її аналог, зібраний із закордонних комплектуючих.
Розділяє думку про розвиток сіті-фермерства в українських реаліях і економіст інвестиційного центру Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. В своєму блозі на East-fruit , фахівець зазначає, що наразі ми (українці – прим.ред.) приходимо до розуміння міського сільського господарства в масштабах приватних будинків і квартир.
“Як це може виглядати? Вже зараз багато будинків продаються і рекламуються, як «будинок з фруктовими деревами та чагарниками», але багато хто побоюється таких варіантів, так як догляд за ними обходиться недешево. А якщо квартира буде продаватися «з власною повністю автоматизованою фермою з вирощування салатів, зелені і / або суниці, а може і інших ягід»? Уявляєте собі зелену стіну будинку або квартири, з якої звисають гарні і повністю екологічно чисті ягоди, з гарним підсвічуванням, яка може стати прикрасою будь-якого приміщення ?! До речі, чому б не реалізувати це і в офісах? Це могло б створити дуже цікаве затишне простір і дати чистий і корисний продукт для співробітників” – пише фахівець.
На думку Андрія Ярмака, реалізація подібного проекту – лише питання часу. Цілком ймовірно, що вже в найближчі 5-10 років вирощування свіжої зелені і овочів в домашніх умовах стане повсюдним явищем.
За словами Катерини Звєрєвої, сьогодні ссе більше людей почали замислюватися над тим, звідки береться їхня їжа, як вона постачається і що робити, якщо поставки будуть порушені. В своєму виступі на вебінарі, фахівець також навела прогноз Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) згідно з яким до 2050 року в містах буде проживати більше 2/3 населення світу.
“Таким чином, розвиток технологій урбаністичного фермерства набуває більшого значення. За оцінками різних світових досліджень, міські будинки цілком могли б задовольняти потреби населення у фруктах і овочах. У невеликому Сінгапурі, який імпортує більше 90% своєї продукції, міське сільське господарство, включаючи вертикальні ферми і ферми на даху, швидко стає популярним.
Місто прагне до 2030 року забезпечити 30% своїх потреб у харчуванні за рахунок збільшення місцевих поставок фруктів, овочів. А спалах COVID-19 змусив задуматися про те, як інвестувати в домашнє виробництво продуктів харчування”,- вважає Катерина Звєрєва.
Водночас, фахівець зазначила, що сама тема особистих ферм у міських джунглях привертає увагу людей не перший рік. З’явилося досить багато стартапів і людей, готових в них інвестувати, а також з кожним роком зростає кількість коворкінгів і офісів, де застосовують екотехнології.
У 2018 році ринок закритих міських ферм оцінювався в $ 27 млрд. За прогнозами, до 2026 року він досягне позначки $ 49,6 млрд.
При цьому, як відзначає Катерина Звєрєва, незважаючи на зростання популярності міського сільського господарства, воно навряд чи зробить революцію в наших продовольчих системах в глобальному масштабі у найближчі роки. На даний час єдиними культурами, які наближаються до отримання прибутку у міських фермах є салатна зелень, мікрогрін і трави. Незабаром можуть з’явитися деякі фрукти і овочі з високим вмістом води і калорій, такі як помідори і полуниця (суниця садова). Ці культури не становлять основу повноцінного раціону харчування людини, скоріше є додатковим джерелом вітамінів. Умовно кажучи, одним салатом світ не нагодуєш.
“На сьогоднішній день сучасні технології урбан фармінг – справа дорога як з економічної, так і з екологічної точки зору. Багато в чому, це пов’язано з тим, що в галузі використовується LED-освітлення – світлодіоди, що імітують світло сонця. Сонце як і раніше значно затьмарює навіть найефективніші світлодіоди і робить це безкоштовно. Крім того, штучне освітлення має отримувати електроенергію, а багато в чому і її, з муніципальних мереж, які не завжди залежать від поновлюваних джерел енергії.
Очевидно, що глобально сільське господарство зосереджується на ефективному та сталому виробництві основних культур, таких як пшениця, кукурудза, соя і рис. Ці продукти з високою калорійністю складають основну частину світового раціону харчування, як для людей, так і для створення комбікормів. Вони вирощуються на великих площах і малоймовірно, що їх хтось вирішить виростити в домашніх умовах”,- зазначає фахівець.
У світі налічується майже 4 мільярди гектарів сільськогосподарських угідь. В Україні більше 60 млн га землі, з них 42,7 млн га – більше 70% – це земля сільськогосподарського призначення – занадто багато, щоб перевести їх на домашнє господарство або замінити його. Але застосування деяких методів і технологій, розроблених за допомогою вирощування в закритих приміщеннях, до більш традиційним методам, може допомогти нам оновити світові продовольчі системи для отримання більш високих врожаїв, зменшення їх впливу на навколишнє середовище і вирощування більш чистих, поживних і доступніших продуктів харчування.
“Пандемія коронавіруса показала, що перебої з поставками продовольства можуть відбутися будь-де і в будь-який час. Це безперечно викликає підвищений інтерес до місцевої продукції.
Коли міські жителі вирощують власноруч продукти харчування, люди автоматично стають не просто спостерігачами, а активними учасниками продовольчої системи і відіграють вже свою роль в підтримці екології і здоров’я планети.
Потрібно спільними зусиллями створювати такі сучасні екопростори для містян. Плоскі дахи і пустирі заповнити системами озеленення. У багатьох країнах Європи на дахах будинків активно озеленюють території. У Цюріху в Швейцарії бачила досить багато будинків з цікавими лоджіями і балконами, де люди вирощую справжні сади. У сучасних будівлях вони виглядають дуже органічно”,- повідомила Катерина Звєрєва.
Фахівець також висловила думку, що міське сільське господарство здатне створити більш усвідомлені зв’язки з навколишньою природою, “коли люди, які живуть у квартирах, спостерігатимуть, як ростуть їхні майбутні сніданок, обід і вечеря”.
При цьому Уряд може заохочувати навчальні заклади, які беруть участь у програмах вирощування продуктів харчування, а також заохочувати проектувальні та будівельні компанії, які підтримують програми міського фермерства.
Дивіться також повний запис з вебінару “City Farming: майбутнє сьогодення”: