Потрібно стимулювати виробництво рису, а не його ввезення

У карантин рисова крупа не стала об’єктом таких відвертих спекулятивних маніпуляцій, як гречка. Оптові закупівельні ціни на неї справді зросли з 15 до 17,8-18 грн/кг, а роздрібні — до 19-22 грн. Це не йде в жодне порівняння із гречаною крупою, на яку в супермаркетах, надто київських, прайс «зашкалює» за 50 грн. Та й про дефіцит говорити годі — рису вдосталь. Про це повідомив директор Інституту рису НААН України Володимир Дудченко. Пише пише agronews.ua з посиланням на пресслужбу НААН.

“Крім того, митні ставки на імпортний рис у нас і без «нульового варіанта» не йдуть ні в яке порівняння зі ставками сусідніх країн. У Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщині з тонни «білого золота» беруть 150-190 доларів митних платежів, а в Україні — 5-10 доларів. Ну, відмовимося ми від них, і це буде рівнозначно знижці у п’ять баксів на купівлю «мерседеса». Споживачам така «щедрість» не допоможе, а виробникам зашкодить”, — зазначив директор Інституту рису НААН України (Скадовський район) Володимир Дудченко.

“Як відомо, аграрії Херсонщини вирощують майже половину всіх обсягів вітчизняного рису. Однак через 30-відсотове збільшення плати за транспортування води зрошувальними каналами вони і так скоротили площі під цю вологолюбну культуру, перепрофілювавши «чеки» під озимі, соняшникові поля й баштани. Адже кавуни й соняшник не потребують, аби їх «заливали», тобто їх собівартість менша, а дохідність зараз практично не відрізняється”,- йдеться у повідомленнні.

“Аби рису вирощували більше й задовольняли бодай внутрішній попит, треба стимулювати не ввезення «білого золота», а його виробництво. Для цього маємо розробляти цільові програми розвитку зрошення, створення нових високопродуктивних сортів культури. Тоді й можна буде говорити про реальну допомогу споживачеві”, — підсумував науковець.