На полях ріпаку починається зараження прихованохоботником — схема захисту

Аномально тепла зима цього року спровокувала ранню появу шкідників у посівах ріпаку. Тому, якщо оперативно не організувати фунгіцидно-інсектицидну обробку, то можна залишитись без врожаю. Про це йдеться у матеріалі «Весняний обробіток ріпаку — ключові моменти» на Kurkul.com.

Зазначається, що якщо ріпак відновив свою вегетацію наприкінці лютого – у березні, то саме час боротися з прихованохоботником. Перший виліт комах відбувається за прогрівання ґрунту на глибині 2 см до температури +5-7 °C.

 

«Для контролю рівня зараженості поля фермери розставляють чаші-пастки. Небезпечним вважається рівень, коли за 3 дні у таку пастку попадають до 10 жуків. Важливо знищити шкідника до моменту відкладання яєць самкою. Тобто фермер має встигнути в коридор тривалістю 14 днів (від вильоту до моменту відкладання яєць) внести інсектицид на поле. В цей період середньодобова температура коливається зазвичай у межах 5-7 °C, тож доцільно використовувати інсектициди групи піре­троїдів. Системні препарати будуть ефективними при температурі не нижчій ніж +8–10 °C», — зазначається в матеріалі.

 

Проти шкідників озимого ріпаку агрономи-консультанти рекомендують застосовувати препарат Атрікс у нормі 0,15 л/га. Інший варіант боротьби зі шкідником – Фосорган Дуо у нормі 0,6-1,5 л/га. Препарат має контактну, фумінантну і репелентну дії, а двокомпонентність препарату дозволяє виключити ризик резистентності у комах.

Цей обробіток проти прихованохоботника доцільно комбінувати з внесенням карбендазиму 250–400 г д.р./га для боротьби з гнилями та, частково, бактеріозом. Карбендазим працює уже при температурі від +5 °C і сприяє підсушуванню ушкоджень, даючи змогу рослинам, які ще не повністю знищені хворобою, відновитися, а також запобігає перезараженню сусідніх здорових рослин.