Чи вродять банани в степах України: як українським аграріям адаптуватись до європейської зими
Цього року глобальні зміни клімату помітно «неозброєним оком»: календарна зима в Україні вже завершилася, проте зимова погода так і не настала. Відтак Україні доведеться не лише обмежувати викиди парникових газів, а й адаптуватися до глобального потепління, яке вже стало реальністю. Про це говорять і посадовці Мінекоенерго України, і експерти, і представники різних галузей економіки. Радіо Свобода зібрало інформацію про те, що зміниться для українців після теплої зими – 2020, і як держава може адаптуватися до цих змін.
Лютий 2020 року – місяць кліматичних рекордів. Ночі 15 та 17 лютого в Києві, зі стабільною плюсовою температурою, виявилися найтеплішими за весь час спостережень, визнали у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського. Наступний день, 18 лютого, став, за даними фахівців, найтеплішим за середньодобовою температурою за останні 130 років. Більше того, стабільна весняна погода в українській столиці настала 10 лютого, але «кліматична зима» (зі сніговим покривом та морозами) взагалі не прийшла – звітують метеорологи.
Як пристосовуватися до потепління та погодних «гойдалок»? На це запитання має відповісти пілотний конкурс проєктів які сприятимуть адаптації до змін клімату екосистем у біосферних резерватах (заповідних регіонах – ред.) «Деснянський» (Сумська область), «Розточчя» (Львівська область) та «Західне Полісся» (Волинська область). Проєкти пропонуватимуть самі ж місцеві мешканці та юридичні особи, які працюють у цих регіонах, а фінансуватиме цю роботу – уряд Німеччини і німецький Фонд Міхаеля Зуккова.
Сільське господарство – один з локомотивів української економіки, який у деякі роки забезпечує до 40% ВВП країни. Торік Україна зібрала рекордний врожай зернових: глобальні зміни клімату наразі не завдали відчутної шкоди українським селянам. Однак ситуація швидко змінюється і змушує село адаптуватися, визнають посадовці та експерти. Так, Ірина Ставчук визнає, що в Україні зростатиме ризик посух і збільшиться частка земель, на яких не можна збирати хороший врожай без зрошування. Але при цьому водних ресурсів у державі щороку меншає. Відтак звичайна розбудова систем поливу, без зміни технологій, до глобального потепління не адаптує, наголошує еколог Олег Листопад.
«Укргідрометцентр» повідомляє, що через малу кількість снігу та опадів загалом умови для весняного водопілля є несприятливими, і весняної повені не буде – вперше за понад 120 років спостережень за погодою.
Член наглядової ради організації «ЕкоПраво – Київ» Борис Васильківський констатує, що зимові опади в Росії та Білорусі, звідки частково наповнюється басейн Дніпра, значно нижчі за норму. Тож «сподіватися, що за рахунок танення снігу води «зверху» прийде більше, марно», визнає він.
Життя місцевих громад, зокрема і стан сільського господарства, можуть поліпшити місцеві природоохоронні проєкти, таким є досвід Німеччини, який згодиться і для України, вважає менеджер проекту, фонд Міхаеля Зуккова Іна Романн.
«Ми, представники фонду Міхаеля Зуккова, опікуємося біосферними резерватами, і тому вважаємо, що дуже важливо працювати із громадськістю. Коли громада поінформована і розуміє, що відбувається в резерваті, які зміни мають місце (опускаються ґрунтові води, падає обсяг врожаю) – тоді її можна максимально залучати до процесу екосистемної адаптації. Адже якщо населення користується екосистемними послугами (всім тим, що забезпечує місцева природа – ред.) – вони мають право на голос і на участь у процесі. Тут ми бачимо два рівні: політичний, де ухвалюються стратегічні рішення, і місцевий, локальний, де уже робляться конкретні кроки з адаптації»,– каже Іна Романн.
Експерти пропонують конкретні кроки для того щоб український аграрний сектор вистояв перед змінами клімату.
- Відновлення і заліснення прибережних водозахисних смуг, збільшення частки лісосмуг і захисних лісів загалом. Залучення до цього місцевих громад. (Іна Романн).
- Перехід на вибіркові вирубки замість суцільних, відновлення змішаних та листяних лісів на місці монокультурних хвойних, запровадження правила залишати певну кількість мертвої деревини після рубок у лісі. (Анатолій Смалійчук, національний координатор проєктів Фонду Міхаеля Зуккова в Україні).
- Створення систем моніторингу і попередження пожеж в лісах. (Анатолій Смалійчук).
Використання крапельного зрошування, мульчування, покривних культур і тих видів оранки, які зберігають вологу в ґрунті. (Анатолій Смалійчук, Марія Колесник, заступниця директорав ProAgro Information Company). - Повторне заболочування осушених територій, з яких беруть початок водні артерії. Це збільшить водні запаси і знизить виділення вуглецю, збереже біорізноманіття та зменшить ризик пожеж. (Анатолій Смалійчук, Іна Романн).
- Перехід на більш теплолюбні культури та більш посухостійкі сорти у сільському господарстві, адаптація посіву та збирання врожаю до зміни сезонів в Україні. (Анатолій Смалійчук, Марія Колесник).
- Перехід на рідкі добрива під час весняного підживлення, щоб не посилювати дефіцит вологи у ґрунті. (Марія Колесник).
- Вчасна боротьба зі шкідниками, які розмножуються завдяки теплим зимам (Марія Колесник)
Українські теплі зими дедалі більше нагадують європейські, проте зростає дефіцит вологи у ґрунті та зміщуються ареали поширення шкідників для сільськогосподарських культур: ці чинники, викликані зміною клімату, змушують змінюватися і український аграрний сектор,аж до конкретних змін технологій, пояснює в коментарі Радіо Свобода заступниця директорав ProAgro Information Company Марія Колесник.
«Є вплив короткостроковий, який виявиться цього сезону, і є – довгостроковий. Тепла зима, яка мала місце, вже спричиняє нестачу вологи в грунтах. Тож доведеться застосовувати більше хімічних засобів захисту рослин, бо в теплу зиму більше розвиваються шкідники. Зараз в Україні зміщуються їхні ареали. Озимі відновлювали вегетацію взимку через тепло. З одного боку, це позитив: краще розвинулися. З іншого – вони при цьому втрачали поживні речовини. Отже, навесні треба вносити добрива. Але мало вологи, і до цього треба ретельно підходити; можливо, варто застосовувати рідкі добрива, – радить експертка, – Зростає імовірність посухи в південних, центральних, і навіть північно-східних регіонах України. Тож деякі культури треба сіяти вже: весна буде короткою. Надважлива мета: зберегти вологу. Доведеться змінити глибину оранки, щоб не випарувати з полів усе».
Окрім того, Марія Колесник радить українським фермерам переймати досвід країн з теплішим кліматом, і звертати увагу на посухостійкі сорти.
«Український клімат стає ближчим до західноєвропейського, тож краще працюватимуть технології західних країн, а деякі традиційні – можуть стати неефективними. Змінюється і структура посівів. Кукурудза (культура, що походить з субтропіків і тропіків) – стала звичною для півночі України. Раніше вона там просто не визрівала, а тепер північ – суцільний кукурудзяний пояс. Тоді як на півдні кукурудзу стало ризиковано вирощувати без поливу. Втім, не обов’язково замінювати культури як такі: згадайте, що пшениця росте навіть у Африці. Але є сенс змінювати сорти на більш посухостійкі, та міняти сівозміну», – наголошує Марія Колесник.
Водночас є прогнози, які не виключають, що потепління підвищить врожайність деяких теплолюбних культур та опосередковано зменшить ціну певних продуктів харчування в Україні. Йдеться не лише про поліпшення умов для озимої пшениці, а й про дині, кавуни, виноград та низку теплолюбних овочів та фруктів, ареал вирощування яких стрімко посувається на північ.
Якщо потепління підвищує врожайність, то Україна має використовувати глобальні зміни клімату в національних інтересах, закликає фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі Геннадій Рябцев.
Джерело: “Радіо Свобода”