Стало відомо, як продати зерно за кордон без посередників

На кожній тонні виробники втрачають до 10 $, а іноді й до 30% її вартості. Але можна продати пшеницю оптом за кордон, причому як через посередників, так і самостійно відвантажувати в порт, і далеко не завжди це складно й дорого.

Щоб здійснювати самостійно продаж зерна на експорт, доведеться для початку розібратися у деяких деталях та юридичних тонкощах. Найкраще, якщо у цій справі ви будете мати професійного партнера, який зможе надати підтримку в:

♦ зборі документів для декларування;

♦ пошуку покупців;

♦ митному оформленні;

♦ перевірці документів;

♦ комунікаціях з власниками терміналів у портах.

Зовнішні контракти необхідно вивчати з максимальною уважністю, оскільки будь-яка помилка або недолік обійдуться занадто дорого. У договорі не повинно бути виносок про те, що розбіжності й суперечки за договором вирішуються в іншій країні за тисячі кілометрів, обов’язково повинні бути прописані штрафи за простій судна, очікування в порту до повної сплати рахунку та інші нюанси.

Для тих, хто не впевнений, що зможе розібратися у всіх цих питаннях самостійно, існує можливість здавати зерно безпосередньо експортеру, причому в цьому випадку почати співпрацю можна з будь-яких обсягів. І хоча прибуток буде трохи нижчий, ніж за прямого експорту, але однозначно вищий, ніж у випадку продажу перекупникам з поля.

У розпал сезону, після збору врожаю, ціни на послуги посередників і перевізників найвищі. Транспортні компанії беруть мало не на 70% більше стандартної вартості. Перекупники дають фермерам мінімальну ціну, щоб закласти туди максимум свого прибутку, а передбачити, скільки буде ланок, які бажатимуть заробити на шляху зерна з поля у порт, практично неможливо. Часто врожай проходить через 2 – 3 посередників, і тільки після цього опиняється в порту.

Варто сказати, що аграрії змушені погоджуватися на подібні умови, тому що робота безпосередньо з експортером вимагає самостійної організації логістики до порту, завантаження зерна, очікування в черзі на термінал, часу й витрат на дорогу до точки прийому і в зворотному напрямку. До того ж, більшість дрібних і середніх виробників не мають власного автопарку з самоскидами та зерновозами, а послуги вантажоперевезень, як і оренда спецтранспорту, коштують у сезон невиправдано дорого.

Ціна на зерно в порту завжди набагато вища, ніж при продажу з поля, навіть у разі безготівкового розрахунку. Податок нараховується тільки на чистий прибуток, тому від виручки з продажу можна відняти всі покупки на госппотреби підприємства, розраховуючись за них безготівково.

Для роботи з експортерами необхідні:

♦ Створення юрособи для проведення розрахунків. Співпраця з експортером вимагає від фермера реєстрації платником ПДВ.

♦ Отримання статусу виробника с/г продукції. Щоб продати урожай офіційно, насіння для посіву доведеться купити за безготівковим розрахунком, щоб продемонструвати фіскальним службам виробничий процес.

Мінімізувати витрати на логістику допоможе:

♦ Вибір найближчого порту.

♦ Звірка цін у портах (експортери пропонують для цього зручні онлайн інструменти, наприклад телеграм канал).

♦ Аналіз цін на вантажоперевезення та організація спільного з іншими фермерами транспортування.

ІЦ УАК за матеріалами AgroNews