Чи цікаво інвесторам з IT вкладати гроші в землю,- Шинкарук

АПК – один з найдинамічніших секторів української економіки. Тож закономірно, що агробізнес залучає найрізноманітніших інвесторів, в тому числі із суміжних галузей. Ми поспілкувалися з представником нової торговельної компанії Mak Holding, яка починала з IT, а тепер серйозно думає про інвестування в агро. Пише Агро Ньюз.

Директор Mak Holding Андрій Шинкарук розповів, як разом із засновником їх компанії Олександром Паном вони прийшли в сільське господарство, які напрямки є найцікавішими для інвестування, і чому кордону між агро і IT розмиваються все сильніше.

– Для початку давайте з’ясуємо, чому Ви взагалі звернули увагу на агро?

Андрій Шинкарук: Агробізнес – в цілому дуже цікавий напрямок. А зараз особливо. В усякому разі, коли мова заходить про інвестиції, перше, про що я зазвичай чую, це саме сільське господарство. Причому не тільки в Україні.

Наприклад, на одному з найбільших в Європі фестивалі нових ідей і технологій New Scientist Live-2019 організатори виділили в окрему секцію досягнення в АПК. Зокрема, на двох стендах представили сучасну сільгосптехніку – п’ятиметровий комбайн-гігант Claas і оновлену «класику» John Deere.

Ще два стенди були присвячені технологіям – роботизації тваринництва з використанням чутливих датчиків і 5G-зв’язку, а також сільськогосподарському моніторингу за допомогою мікрочіпів. Загалом, красиво, ефектно і сучасно – з IT-начинкою, інтерактивними панелями, розробками GPS і т. П.

Під час відвідування фестивалю це нас приємно здивувало. Правда, представлені на форумі моделі техніки навіть для мене, не аграрія, не є новинками. Але це неважливо. Важливо, що і в Європі агробізнесу приділяють велику увагу і активно інвестують в інновації AgTech. А значить, це вигідно і перспективно. Потрібно тільки знайти свою нішу.

– А у Вас як у потенційних інвесторів є якісь переваги?

Разом з нашим засновником Олександром Паном ми виділили три базових сфери: переробку агропродукції, інфраструктуру і впровадження сучасних інформаційних технологій – куди ж без них? Насправді їх, звичайно, набагато більше. Наприклад, виробництво нішевих агропродуктів (тих же ягід), органічне землеробство тощо. Але для початку, думаю, трьох напрямків досить.

Не сировиною єдиною

– Давайте почнемо з переробки. У чому Ви бачите перспективність вкладення коштів саме в цей напрям?

Андрій Шинкарук: Перш за все, переробка – це виробництво з доданою вартістю. В умовах, коли у всіх виробників падає маржа, причому як у великих, так і у маленьких, багато хто починає інвестувати в свою переробку. Потенціал величезний, якщо врахувати, що сьогоднішня частка зерна і олійних культур в загальному обсязі українського агроекспорту перевищує 50%. Тобто ринок переробки продукції сільського господарства не заповнений на 100%.

Чарівне слово «інфраструктура»

– А чим Вам «сподобалася» аграрна інфраструктура?

Андрій Шинкарук: Агровиробництво в Україні орієнтоване на експорт, хоча з тим, що останнім часом сталося з доларом, цю тезу вже не так голосно хочеться вимовляти. Але тим не менш для експорту необхідний відповідний сервіс: логістика, зберігання і перевалка товару. Всі три напрямки сьогодні активно інвестуються великими міжнародними компаніями.

На початку минулого року, наприклад, стало відомо, що корейська компанія Posco Daewoo підписала контракт на покупку 75% частки споруджуваного експортного зернового терміналу групи OREXIM в Миколаївському морському порту. Наприкінець вересня термінал урочисто відкрили. Практично одночасно з ним БФЛ відкрив і новий термінал Neptune в морському порту «Південний», в будівництво якого Cargill і «М.В. Карго »вклали $ 150 млн.

При цьому рахунок інвестицій, вкладених іноземними та вітчизняними компаніями в будівництво терміналів в українських портах, йде на сотні мільйонів доларів. Статистика тільки за останні роки: Allseeds в будівництво свого терміналу інвестувала $ 200 млн, Bunge – $ 180 млн, COCFO – $ 75 млн, Risoil S. A. – $ 70 млн.

Судячи з повідомлень у ЗМІ, схожа ситуація і з елеваторами. За кількістю виявлених об’єктів – це, напевно, лідируюча номінація. Елеватори будуються у всіх регіонах. Тобто потужностей зі зберігання зерна не вистачає.

– Однак великі термінали – це теж великий бізнес. Які тут Ви бачите переваги для інвестиційного стартапу?

Андрій Шинкарук: Насправді, інфраструктура – поняття широке. І в сегменти супутнього сервісу, тієї ж логістики і транспортних послуг, напевно, можуть вписатися і невеликі фірми. І, відповідно, інвестиції з невеликою кількістю нулів. Я читав, що через нерозвинену логістики українські аграрії щорічно недоотримують від $ 600 млн до $ 1,6 млрд. Так що гроші в Україні буквально лежать на дорогах.

Big data: цілина чекає

– Інформаційні технології в агробізнесі Ви віднесли до «трьох китів» перспективних напрямків, тому що самі є представником IT?

Андрій Шинкарук: Лише частково. Цифровизация агробізнесу – це об’єктивна реальність, яка вже настала. При цьому на відміну від переробки та інфраструктури – освоєних сфер бізнесу – Big data (Великі Дані), тобто отримання, структурування і використання величезних масивів даних для українського агроринку сьогодні поки ще справжнє «неоране поле». І, перш за все, в рослинництві, так як Big data є складовою частиною точного землеробства і взагалі точного сільського господарства.

По суті, це цілий кластер різних напрямків діяльності. Для того, щоб впровадити точне землеробство, потрібно спочатку отримати необхідний масив даних, тобто провести картографування полів, оснастити їх датчиками, використовувати безпілотники і сільгосптехніку з відповідним функціоналом, організувати моніторинг і GPS-навігацію.

При цьому «кінцевий пункт» точного землеробства відомий. У Великобританії вже кілька років (і цілком успішно) реалізується експериментальний проект Hands Free Hectare – роботизованого землеробства без участі людини: від посіву до збору врожаю. В Україні ж поки навіть картографування полів займаються в основному лише великі агрохолдинги і частково фермерські господарства.
А це, між іншим, величезний вільний ринок, оскільки в Україні 32,5 млн га орних земель. Тобто мільярди гривень інвестицій, які очікують своєї години.

– Однак у будь-якого напрямку бізнесу є як свої переваги, так і недоліки. Які недоліки у впровадження IT в агробізнес?

Андрій Шинкарук: Недолік у цього напрямі інвестування тільки один. Відносна дорожнеча сервісу для невеликих господарств із земельним банком менше 1 тис. га. Хоча ринок активно розвивається, і кількість альтернативних і більш доступних послуг зростає. З іншого боку, ніхто ж не забороняв власникам паїв і дрібних господарств кооперуватися. Більше того, в Україні, як і в інших країнах (тій же Молдові), агрокооперація стимулюється на рівні держави. Наскільки ефективно – інше питання. Але я впевнений: при бажанні варіанти для інвестування можна знайти і в цьому сегменті.

І що ще важливо, в сфері «цифровізації» сільського господарства сьогодні багато потенційних «точок входу» для малого бізнесу – від виробництва безпілотників до сервісного обслуговування аграріїв. Ну і, зрозуміло, наявність в Україні великої кількості IT-фахівців – це теж передумова для інвестування в проекти, що знаходяться на стику агробізнесу та інформаційних технологій. Це моя думка як представника галузі.

– Ви вже зробили свій вибір?

Андрій Шинкарук: Ми поки тільки придивляємося і прицінюємося до цієї сфери. Уже щільно увійшли в Агротрейдинг.

Всі друзі мені постійно повторюють анекдот, що гроші можна втратити на скачках, через жінок або на інвестиціях в сільське господарство. Але я вірю, що ми знайдемо свою нішу. Будемо освоювати ринок поступово, використовуючи в торгівлі smart-моделі бізнесу.

Довідка: Компанія Mak Holding, засновником якої є Олександр Пан, з початку 2019/20 МР реалізувала 314 тис. тонн зернових.