Додана вартість у виробництві фруктів: від чого залежить споживання продукції та куди рухається яблучний ринок
Яким чином виробник може отримувати більше з тими ресурсами, які має? Як краще вибудовувати свою стратегію кожному окремому підприємству, враховуючи глобальні процеси? Про це і не тільки говорили на міжнародному форуму «Додана вартість у виробництві фруктів», який відбувся у Вінниці. Ця подія зібрала майже сотню виробників плодово-ягідних культур, соків, сидру, бренді та кальвадосу, фруктових снеків і десертів, а також постачальників обладнання для вирощування, післязбиральної доробки, переробки фруктів і, звичайно ж, ринкових аналітиків.
Глобальні тренди
Відомі футурологи та вчені говорять про низку трендів, які визначатимуть наше майбутнє. Одним із них є депопуляція та старіння населення у розвинутих країнах світу. Так, згідно з прогнозами, у 2025 році кожен п’ятий громадянин ЄС буде старшим 65 років. Це впливає і на структуру споживання, і на можливість розширення того чи іншого бізнесу.
Відповідно, глобальною є й проблема дефіциту робочої сили. Це ми зараз спостерігаємо і в Європі: країни ЄС вимушені залучати працівників з країн Східної Європи та інших держав.
Інший тренд – швидка урбанізація, тобто стрімке зростання розвитку міста. Так, наприклад, в Китаї, є проєкт зі створення 19 мегаполісів з 17-мільйонним населенням кожен. Прогнозується, що у майбутньому значна кількість населення нашої планети сконцентрується у 700 найбільших містах. Це потрібно враховувати виробникам плодово-ягідної продукції.
У країнах ЄС станом на 1 січня 2020 року зберігалося 3,67 млн тонн яблук, що на 17% менше, ніж попереднього року (за даними АМІ). Найбільше яблук залишилося у сховищах Італії (1,2 млн тонн), Польщі (835 тис. тонн), Франції (672 тис. тонн). В Італії зараз зберігається на 12% менше яблук, ніж торік, а у Польщі – на 43% менше.
Темпи реалізації яблук у Європі протягом грудня 2019 – січня 2020 були досить швидкими. Очікується, що ці темпи залишаться на високому рівні. У нинішньому сезоні у структурі залишків яблук зменшилася частка таких сортів, як Айдаред, Джонаголд, Джонагоред, Ред Делішес, Пінова, Чемпіон.
Ще один новий виклик для людства – суттєві зміни клімату. Загострюються й екологічні питання. На цьому тлі з’явився новий тренд – необхідність відмови від пластику. Зокрема, в Іспанії настільки зросли площі під теплицями, що це починає впливати на клімат країни – там зараз суцільні пластикові поля.
Ще один важливий тренд – диджиталізація: з часом буде оцифровано все, що може бути оцифровано. І ці процеси відбуватимуться досить стрімко залежно від рівня розвитку країни.
Що відбувається зі споживанням?
Сьогодні споживачі все більше акцентують увагу на здоровому способі життя. В розвинених країнах стрімко знижується споживання відновлених соків, люди починають віддавати перевагу звичайній негазованій воді. Також зменшується споживання йогуртів з наповнювачами, бо споживачі сумніваються в корисності цього продукту. У продуктах переробки звертають увагу на те, щоб вміст цукру був максимально низьким.
Наразі на ринку країн Азії та Близького Сходу найбільшим попитом користується велике якісне яблуко однорідного забарвлення. Але, наприклад, в Німеччині набувають популярності яблука меншого калібру, що можна покласти до кишені.
Темп життя підвищується, люди все більше цінують свій час і тому готові платити за якісний, готовий до вживання продукт (помитий, порізаний на скибочки, упакований тощо), який можна їсти на ходу.
Ринок фруктів продовжує зростати
Глобальний ринок фруктів значно більший, ніж ринок овочів. Цікаво, що на міжнародну арену виходить до 10% вирощених фруктів у свіжому вигляді, а на переробку йде приблизно 20% (переважно виробляють соки). Провідні експортери фруктів – країни Південної Америки, які здебільшого відправляють свою продукцію в Китай.
Основні імпортери яблук у світі – Росія, Німеччина, Британія, Індія. Основні експортери – Китай, США, Польща, Чилі.
Ринок органічних фруктів теж зростає. Тут лідирує Швеція: в ритейлі цієї країни близько 15% фруктової продукції – органічна. В США цей показник становить 9%, а в Австралії – близько 3%. Також зростає ринок органічних яблук: він займає 5% від загального виробництва в Європі.
В Україні органічні яблука вирощуються на майже 2 тис. га. За даними «Органік Стандарт», у країні нараховується 16 виробників органічних яблук і 12 виробників органічного яблучного соку. Цікаво, що коли в Україні лише 12 господарств сертифіковані за стандартом GlobalG.A.P, то в Італії – майже 12 тис.
Значну конкуренцію плодовим культурам становлять ягоди. У світі найбільші темпи зростання експорту демонструють лохина та журавлина. Зокрема, розвиток ягідництва вже випереджає яблучне виробництво. У розвинутих країнах яблука споживають менше, але ці фрукти все ж залишаються одними з основних на ринку.
За даними FАО, в світі під яблучними садами зайнято близько 5 млн га. Половину світового валового збору забезпечує Китай. Серед найбільших світових виробників яблук – США, Туреччина, Польща, Іран, Італія. В Європі лідерами вирощування яблук стали Польща та Італія.
Ринковий аналітик, директор ТОВ «Фруктовий Проект» Олена ПОПЕРЕЧНА зазначила, що станом на 2017 рік Україна займала 13 позицію в світі за валовим збором яблук (2% світового виробництва) та 9 місце за площею насаджень.
За даними Інституту Белроуза (Belrose, Inc.), який готує щорічний рейтинг країн-виробників яблук, серед 33 країн найбільшими конкурентоспроможними у виробництві яблук стали Нова Зеландія, Чилі та США. На жаль, Україна у цьому рейтингу взагалі не згадується.
Державна підтримка галузі
В Україні під насадженнями фруктів зайнято близько 230 тис. га і вал зібраної продукції перевищує 2,5 млн тонн. Більше половини насаджень – яблуневі сади. Комерційне виробництво яблук у 2019 році скоротилося як мінімум на 20%, причому через вплив несприятливих погодно-кліматичних умов значно збільшилася частка продукції другого сорту.
Державна підтримка садівників дала свій результат: у 2018 і 2019 роках тільки завдяки компенсації було закладено по 4 тис. га плодово-ягідних культур щорічно. При тому, що такі швидкі темпи закладання насаджень плодово-ягідних культур в Україні спостерігалися 7-10 років тому у значно більш сприятливий для вітчизняного виробництва яблук період щороку. Значне зростання площ під насадженнями фруктів спричинить зростання валового збору продукції за кілька років і ще більше посилення конкуренції на внутрішньому ринку.
Уже зараз на внутрішньому ринку яблук спостерігаються періоди просідання цін. Наприклад, позаминулого сезону в Україні був низький урожай яблук, але весною всупереч очікуванням ціна знизилася, оскільки виробники притримували продукцію у сховищах до кінця сезону. Такі процеси відбуваються через відсутність прозорості на ринку. Наприклад, у Європі чітко прослідковуються обсяги залишків продукції в розрізі сортів. Окрім того, у багатьох українських господарств немає стабільних системних продажів: якби вони були більш спланованими, галузь менше страждала б від періодичних колапсів.
Валовий збір яблук у світі зростає, але попитом користується саме високоякісна продукція. У світі зростає кількість насаджень яблуні сортів Гала та Голден Делішес. В Україні – така ж тенденція, при цьому частка сорту Айдаред скорочується. Цікаво, що в Китаї панує моносорт Фуджі.
Зараз багатьом господарствам необхідно визначатися зі спеціалізацією: приймати рішення про припинення неефективних напрямків, здійснювати оцінку доцільності нових напрямків, вивчати ринки збуту, аналізувати критичні точки бізнесу. Важливо також розуміти необхідність об`єднання виробників і спільної роботи на імідж України.
Панельна дискусія: секрет – у зниженні собівартості продукції
Під час конференції «Додана вартість у виробництві фруктів» відбулася панельна дискусія, яка відобразила низку болючих питань. Як зазначають учасники заходу, господарювати з кожним роком стає все складнішим, а маржа – меншою, тому треба думати про маркетинг продукції та чітко розуміти потреби споживача. Виробники скаржаться на відстрочку платежів при розрахунках із супермаркетами та на труднощі з отриманням коштів державної підтримки. В Україні зараз будуються продовжується будівництво сховищ, але вартість їх утримання зростає.
– Років через десять у цьому залі не буде 90% з тих, хто зараз бере участь у конференції – це особливості бізнесу. Я вже давно займаюся проблематикою експорту, продажів, створенням ланцюжків доданої вартості та маю відповідь на питання, де взяти додану вартість. Треба зробити найменшу собівартість продукції. Адже в Україні собівартість дуже дорога! – зазначив старший радник з питань розвитку аграрних ринків проєкту USAID «Агросільрозвиток» Володимир БУРИЙ. – У секторі садівництва, наскільки мені відомо, 80% розрахунків – це «чорна» готівка У більшості господарів, до яких приїжджаю, на столі стоїть не калькулятор, а велика машинка для підрахунку готівки. Тому тему державної підтримки садівників я відклав би на дальній план. Моя порада: коли будуєте свою бізнес-стратегію, рахуйте її без держпідтримки. Якщо все вийде, вважайте, що пощастило. І не налаштовуйтеся на оптимістичний сценарій, краще – на песимістичний, щоб не стати банкрутом.
Географія продажів українських яблук розширюється. Проте частка продукції, вивезеної до Білорусі з подальшим реекспортом, залишається значною: за 9 місяців 2019 року вона становила 1/4 усього експорту.