Дубілет розповів про махінації з електронними акцизними марками

Уряд вже подав заяву в НАБУ з усіма прізвищами й документами. Про це розповів міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет у своєму Фейсбук.

“Хочу розповісти про дивовижну схему, яку ми виявили разом з Міністерством економіки. Організатори вже отримали фінансування в розмірі 20 млн грн державних коштів, і в майбутньому розраховували отримати на компанію у Гонконзі від 369 млн грн. У цьому пості спробую викласти коротко”, – написав міністр.

“Отже, як ви знаєте, ми разом з Мінфіном, Мінекономіки та іншими органами працюємо над електронною акцизною маркою. Ми вийшли на елегантне рішення, яке дозволить запустити систему без значних інвестицій як збоку бізнесу, так і збоку держави. Спочатку ми плануємо запустити цю систему на алкоголь, а потім — для ліків і деяких інших груп товарів (не обов’язково підакцизних).Власне, навколо ліків історія і розгорілася”, – розповідає далі Дубілет.

В минулому році Асоціація виробників ліків, яка об’єднує найбільших гравців ринку, домовилася з державою про спільну боротьбу з підробками. Асоціація в цьому зацікавлена, бо вони призводять до падіння продажів. Держава — бо підробки несуть небезпеку для здоров’я громадян та призводять до неплатежів до бюджету.

“Спочатку домовились. Компанії, що входять в Асоціацію, зраділи та витратили біля $1 млн на розробку софту і вже були готові передавати його державі. І тут почалося щось дивне.

Несподівано держава каже Асоціації, що розроблений софт таки не потрібен. Замість цього буде розроблятися інший софт — з б̶л̶е̶к̶д̶ж̶е̶к̶о̶м̶ блокчейном.

Так-так, блокчейн. Як тільки я бачу десь в державних документах блокчейн, мій слух загострюється”, – ділиться посадовець.

Запускається інвестиційний конкурс, в якому перемагає компанія з Гонконгу. Компанія стверджує, що розробить софт за 369 млн грн і збирається повернути собі ці гроші через ліцензійні платежі від учасників ринку (ось це компанії, які вже витратили $1 млн на створення софта, напевно, здивувалися!).

Більш того, в Україні була створена ТОВ, співвласником якої стала ця компанія з Гонконгу. І ця ТОВ отримала від держави 20 млн грн фінансування, на які вона і повинна була розробити цей софт.

“У цій історії ще багато цікавих аспектів. Наприклад, один з членів комісії, який приймав інвестиційне рішення, є близьким родичем політика з попереднього уряду, якого ЗМІ звинувачують у дуже схожій схемі в іншій галузі (там, щоправда, був не Гонконг, а інший офшор)”, – підсумовує Дмитро Дубілет.