Переорієнтація експортних напрямків, як виклик для українського уряду

Ключове завдання нової експортної політики України для уряду — це швидка переорієнтація українського експорту з одного на інший ринок та єдиний алгоритм державної підтримки бізнесу у випадку форс-мажору на торговельних ринках.

Слабкість цього алгоритму показали події в Ірані та Китаї, адже загроза можливих змін у торговельних відносинах з цими та іншими країнами вже відобразилася на прогнозах та майбутніх торгових планах. Тож, у разі затримок із поставками товарів (через військовий конфлікт чи карантин) більше втратить українська сторона. Особливо, коли мова заходить про Китай, який у 2019 році випередив Росію за обсягами українського експорту. За даними НБУ, загальна частка Китаю у зовнішній торгівлі України за 10 місяців 2019 року сягнула 7% ($2,34 млрд), а експорт (січень–жовтень 2019 року) до Ірану приніс Україні $157 650,9 тис. (+37,3% у порівняні з аналогічним періодом 2018 року), імпорт — $35 128,7 тис.

Тож два форс-мажорні випадки (збитий літак в Ірані та коронавірус і карантин в Китаї) вивели з гри частину експортних потоків українського бізнесу, а іншу поставили під питання. AgroPolit.com розбирався, чи існує в уряду сигнальна система перемикання експорту з одного на інший ринок, а також зібрав поради експертів, яких кроків потрібно вжити, аби вона була дієвою.

Детальніше про це читайте у матеріалі — Експортна стратегія – як Україна має реагувати на втрату ринків