Чому українські картоплярі і далі скорочуватимуть виробництво?

Представники вітчизняного промислового картоплярства не зацікавлені в
нарощуванні виробничих площ і обсягів виробництва з огляду на високі
капіталовкладення в бізнес і в передчутті відкриття ринку землі.

Про це на прес-конференції в «Інтерфакс-Україна» повідомила виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова, передає Agronews.

За словами віце-президента УАВК, власника ФГ «Аделаїда» Сергія Рибалка, українським
картоплярам бракує стимулів, щоб продовжувати і розвивати виробництво. «В
останнє галузь отримувала держпідтримку 2011-2012 року. Тоді було побудовано
понад 150 тис. т потужностей зі збереження картоплі та овочів. Україна за
останнє десятиліття побудували 3 чіпсові заводи та 5 крохмальних. Зросли
виробничі площі під промисловим картоплярством до 70 тис. га. Усе це можна
втратити, якщо не приділяти увагу розвитку галузі», – зауважив він.

Самотужки боротися за галузь картоплярі не будуть – бізнес понад 5 років є
збитковим і виробникам значно легше перейти на зернові та олійні культури, які
можна продати за валюту. При цьому 1 га під вирощування картоплі потребує 75 тисяч грн вкладень, а кукурудзи – 12 тис. грн. Вирощену картоплю підприємствам ніде зберігати – все
сховища промислових господарствах України вміщають близько 350 тис. т, а внутрішнє
споживання картоплі в країні становить 4,5 млн т/рік.

“Україні,
щоб прожити цикл з осені й до травня і бути забезпеченими вітчизняною картоплею, необхідно мати
промислові сховища потужністю щонайменше 1,5
млн т. Це дозволить забезпечити потреби лише
супермаркетів та оптових
сільгоспринків, решта буде торгуватися, як заведено у нас, на базарчиках, з
землі”, – додала Руженкова.

У зв’язку з цим представники
галузі закликають повернути програми підтримки картоплярства за такими
напрямами: компенсація вартості будівництва картоплесховищ, відшкодування
вартості вітчизняної техніки для зрошення і техніки для доопрацювання продукції
(сортування і миття). Аналогічні програми держпідтримки існували лише у
2011-2012 роках.

Директор ТОВ «Агріко Україна» Микола Гордійчук наголосив на необхідності
запровадження дзеркальних заходів до країн, які обмежують ввезення на свій
ринок української картоплі – як для ЄС, так і для країн Митного Союзу. “Ми говоримо не про обмеження імпортної продукції, а
про проходження нормальних карантинних умов, які існують в Європі та Росії
стосовно української продукції. Аналогічні карантинні заходи мають існувати й в України,
щоб забезпечити продовольчу і фітосанітарну безпеку держави”, – сказав фахівець.

Він нагадав, що проходження через митницю білоруської картоплі забирає лише один день, а українським
виробникам складно отримати дозвіл на переміщення продукції усередині країни,
не кажучи вже про експорт та імпорт насіння з ЄС, при якому перевірки тривають
понад 5 діб. «Подібна пильність держави є правильною та обов`язковою для всіх
країн», – наголосив Микола Гордійчук.

За інформацією Сергія Рибалка, овочівники та картоплярі України наполягають
на справедливому розподілі держдопомоги, зокрема, передбаченні видатків на
будівництво картоплесховищ на рівні 25% відшкодування їх вартості, а також
пріоритетному фінансуванні сільськогосподарської техніки та обладнання
вітчизняного виробництва для встановлення зрошення, без якого українське
овочівництво перетворилося на дуже збитковий і ризикований бізнес.