У перспективі самі фермери будуть за продаж землі іноземцям – Сольський

У перспективі п’яти-семи років самі фермери будуть за іноземців, бо деяким з них захочеться землю перепродати, і дорожче. Про це повідомив голова аграрного комітету Микола Сольський у інтерв’ю Главкому.

“Попередньо існувала норма, що всі іноземці, які вже займаються сільським господарством в Україні не менше трьох років, можуть викупляти землю на рівних умовах з іншими, але тільки в межах ділянок, які вони орендують. Багато з них вже українську мову знають краще, ніж деякі мої колеги по парламенту. Логічно було б цю норму прийняти, але її прибрали.”,- розповідає Сольський.

Джерела в уряді зізнавались ЗМІ, що наших західних партнерів дуже дратує історія з обмеженнями для іноземців, але вони її публічно не підіймають, бо розуміють, яка це чутлива тема.

“Є такий момент – вони бачать, наскільки це розігріта тема і скільки навколо неї міфів. Я чув від європейців, що таке обмеження, в тому числі, не відповідає Угоді про асоціацію. Але їм треба говорити про це публічно, на мій погляд. Якщо взяти рішення Європейського суду з прав людини, пов’язані з мораторієм, то там є два основних посили. Обмеження права продавати землю не відповідає європейським нормам, але при цьому вони визнають, що законодавчі обмеження для покупців допускається, в тому числі, і в Євросоюзі. Чи цікавить європейський бізнес українська земля? Так. Але я не бачу, щоб це був масовий інтерес.

Наприклад, в Румунії теж свого часу було розпаювання, і 99% іноземців, які туди прийшли, не поринули в первинний викуп землі. Вони не хотіли конфліктувати з місцевими фермерами, у яких було переважне право викупу, як і у нас. Іноземці не хотіли купляти «шахматку» (розкидані по одному полю ділянки – Ред.), вони купили землю на вторинному ринку, коли пройшов досить тривалий час. І гектари сконцентрованої землі були вже на 30–60% дорожчі.”,- коментує він.

Як реагували на підготовку земельної реформи представники великих агрохолдингів, які мають великі можливості лобізму в Раді?

“У нас зараз 50–70 найбільших агрокомпаній обробляють десь 16–17% землі, 30 тисяч найменших – біля 15%, а 10 тисяч підприємств, які обробляють від тисячі до 10 тис. га, – 60%.  Плюс так звані одноосібники, які обробляють свої або чужі паї. У великих агрохолдингів, з одного боку, є дешеві кошти, але з іншого – більше зловживань менеджерів. Найманий менеджер майже ніколи не буде дивитись за господарством, як за своїм. А середні підприємства навпаки більше пильнують за полями, самі собі відкати не платять і що важливо – в середньому на гектарі заробляють більше і рухають вгору ціну за оренду. Разом з тим кожен з них конкурентний на ринку і має свої переваги.

Що ж до ставлення до земельної реформи, до допуску іноземців – воно не пов’язане напряму з розміром підприємства. Звісно, серед великих та маленьких більше противників цього, але не можна сказати, що всі великі – однозначно проти.”,- відповідає голова аграрного комітету .

Референдум, очевидно, відбудеться вже після запуску ринку землі. Відкриття ринку може змінити думку тих, хто зараз ставиться до іноземців насторожено?

“Думаю, так. Всі побачать, що планета продовжує крутитись, сонце сходить, все сіється-збирається, і ці страхи відійдуть. У перспективі п’яти-семи років самі фермери будуть за іноземців, бо деяким з них захочеться землю перепродати, і дорожче. Приклад Польщі показує: думка щодо іноземців змінювалась, виходячи з подібних аргументів.”, – резюмує Микола Сольський.