Українські фермери недооцінюють комерційний потенціал солодкої трави ацтеків
Останнім часом рослини, які мають солодкий смак, але не містять цукру, займають все більше і більше полів по всьому світу. Не стала винятком ліппія – цю лікарську рослину вирощують в промислових масштабах багато країн, пише SEEDS.
Для фермерів України ліппія може мати чималий комерційний інтерес – піклуючись про власне здоров’я, все більше людей виключають зі свого раціону звичайний цукор. Листя ліппії має солодкий присмак і його часто використовуються в стравах і напоях саме як натуральний органічний підсолоджувач.
Батьківщина Lippia dulcis – Мексика, не дивно, що ліппію часто називають ще й “солодка трава ацтеків” або “ацтекський цукор”.
На вигляд ліппія – пишний кущ, гілки якого розлого стеляться по поверхні в різні боки. Листя має овальну форму і сильний аромат. Цвіте ліппія невеликими білими квіточками. За нормальних умов стебло може вирости до метра.
Листя цієї рослини має дуже солодкий смак. Їх віддавна вживали в Мексиці і країнах Центральної Америки в якості підсолоджувача та як лікарські рослини. Крім того, ацтеки використовували сік ліппії як дезінфікуючий і очищає засіб. Цим соком натирали тіло, щоб інтенсивний запах ефірної олії відлякував москітів, диких тварин і крокодилів.
У XVI столітті ліппія потрапила до Європи. Тут ця трава і отримала свою сучасну назву на честь Августина Ліппі (Augustin Lippi, 1678-1701), італійського мандрівника і натураліста, який жив в XVII столітті.
На смак листя ліппії дещо нагадує більш звичний замінник цукру стевію, проте він набагато солодший і насичений ефірними маслами. Також він не залишає трав’яного післясмаку, характерного для стевії.
Солодкий смак листю ліппії надає ернандульцин, який був виділений вченими зовсім нещодавно – тільки в 1985 році. За шкалою людського сприйняття, він в тисячу разів солодший, ніж цукор, що дозволяє використовувати його в якості природного низькокалорійного підсолоджувача харчових продуктів.
На відміну від багатьох синтезованих підсолоджувачів, які мають низку небажаних побічних ефектів і високу собівартість виробництва, ернандульцин, що отримується з листя ліппії солодкої, може бути відмінною альтернативою, як для людей хворих на діабет, так і для загального використання з метою знизити калорійність їжі.
На сировину зрізають пагони ліппії, які ще не почали дерев’яніти, їх сушать в тіні, як будь-яку траву. Згодом висушену солодку “траву ацтеків” можна додавати до чаю або до консервації.
В Україні ліппія росте досить непогано, ось тільки на яскравому сонці рослини пригнічуються, листя ліппії набуває бронзового відтінку. Тому ліппія найкраще розвивається в умовах півтіні під деревами з рідкою кроною або між чагарниками.
Однак від нестачі освітлення і низької вологості повітря рослини теж страждають. У цьому випадку вони можуть втратити майже все листя, але при настанні сприятливих умов вони швидко відновлюється.
Ще один плюс вирощування ліппії – “солодка трава ацтеків” здатна переносити сильні посухи. І не дуже вибаглива до ґрунту.