В Україні далеко не всі виробники лохини замислюються над тим, що і навіщо вони створюють
Багато людей, на хвилі загальної популяризації лохини, взагалі не замислюються над тим, що вони роблять – вони не розуміють: що, як і навіщо вони створюють. Про це розповів директор зі стратегії та розвитку ТОВ “Нікдарія” Євген Харлан, виступаючи на XVI Міжнародній конференції “Овочі та фрукти України-2019. Експортний прорив!”, що стартувала 3 грудня в Києві, передає кореспондент SEEDS.
“Я раптом почав для себе розуміти, що багато людей, на хвилі загальної популяризації лохини, взагалі не замислюються над тим, що вони роблять. Вони не розуміють: що, як і навіщо вони створюють.
Нас потихеньку стає дедалі більше, ми всі розрізнені, робимо якісь речі, але до одного й того ж, ми однозначно не йдемо”, – вважає Євген Харлан.
“Спілкуючись з людьми на ринку, я бачу одиниці тих, хто чітко намалював собі “картинку” і прямує до неї. Я не хочу сказати, що моя позиція правильна, або чия-небудь інша, але у людей має бути бачення того, що вони створюють. Не просто: ось я зараз посаджу 20 гектарів лохини, а далі – розберемося.
Для себе ж я намалював 2 моделі господарств, які можуть існувати сьогодні: до 20 гектарів і більше 100. Вони кардинально відрізняються – використовуються абсолютно різні підходи”, – додав експерт.
“Мені здається, що малі господарства можуть бути конкурентними і зможуть вижити на цьому ринку тільки за рахунок постійної мінімізації постійних витрат. Але, людина з невеликим полем та інвестиціями, заходячи в такий проект, повинна чітко розуміти, що в цьому підприємстві він – цар і бог, при цьому він же набирає на себе величезну кількість ризиків, з якими пов’язане таке підприємство.
Для людей, які націлені на цей бізнес, каналами збуту можуть стати, швидше за все, HoReCa, ринки, базари – там, де швидкі прийняття рішень, без довгострокового планування, без продумування ідей пов’язаних з упаковкою та іншими деталями”, – зазначив Євген Харлан.
“Здавалося б, краще створювати велике підприємство і масштабуватися – тоді ти зможеш дозволити собі набрати людей, займатися сертифікацією. Але і тут починається своє замкнуте коло. З’являються питання з холодильником.
Холодильник сам по собі не дає доданої вартості. Ти на ринку знаходишся в тому ж ціновому сегменті, що і всі інші. І існування сортувальної лінії не є питанням збільшення вартості кінцевого продукту – це належна необхідність тільки для того, що б починати працювати з великими обсягами.
При цьому багато хто не замислюється над тим, що термін окупності твого проекту, якщо ти інвестуєш кошти в ці проекти, він істотно збільшується”, – вважає директор зі стратегії та розвитку ТОВ “Нікдарія” Євген Харлан.