Напередодні запровадження ринку землі з тіні потрібно вивести 40% українського агроринку – думка

0 215

Велика конкуренція в українському агропромисловому комплексі означає, що напередодні впровадження ринку землі буде і велика ціна на неї. Така ситуація повністю відповідає 14 статті Конституції України, яка визначає землю як національне багатство. Виходячи з цього, очевидно, що національне багатство не може коштувати дешево. Таку думку висловив радник Прем’єр-міністра України Олексій Мушак під час Першого земельного форуму «Доступ до фінансів та лізингу. Як фермеру знайти дешеві гроші», що відбувся 29 листопада в Києві. Деталі – читайте в ексклюзивному матеріалі журналістів AgriGator. 

Радник Прем’єр-міністра України повідомив, що зараз у керівництва держави вже сформовано  політичне рішення з ухвалення наступної моделі ринку майбутнього ринку: землю зможуть купувати громадяни України і лише компанії, де всі акціонери є українцями. Компанії ж, у складі акціонерів яких є хоча б один іноземець, або зовнішній інвестиційний фонд, не будуть мати такої можливості.

«І тут ми стикаємося з наступною ситуацією: у нас є велика кількість компаній, які цілком легально працюють в Україні, платячи податки до бюджетів усіх рівнів, але в майбутньому не зможуть купувати землю. Тобто 4 млн га землі, на яких працюють ці компанії, не зможуть її купувати. Відповідно її буде купувати хтось інший»,- зазначив Олексій Мушак.

Він також висловив думку, що з введенням ринку землі ті фермери, хто захоче отримувати держпідтримку, мають розуміти, що їм потрібно буде виходити з тіні. І це є основна проблема на сьогодні, адже з тіні потрібно вивести 40% ринку. Статистика податківців говорить про те, що податки з землі сплачуються всього лише з 20 млн га, а 12 млн га перебуває в тіні. І це дуже величезні і жахливі цифри. Той же хто вийшов з тіні, має розуміти, що отримає підтримку держави»,- висловив думку радник Прем’єр-міністра.

Фермери, які будуть працювати в легальному полі, на думку Олексія Мушака, зможуть не тільки отримати держпідтримку, але й взяти кредит для розвитку бізнесу в фінустанові, маючи можливість заробляти гроші. «В цілому ж, запровадження ринку землі в Україні є великим кроком вперед»,- впевнений Олексій Мушак.

Думку про необхідність аграрного сектору працювати «в білу» під час форуму підтримав і генеральний директор компанії «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин.  На його думку, наступний рік стане роком розвитку фінансових ресурсів для аграріїв в Україні, але для того, щоб користуватися такими інструментами як аграрні розписки чи лізинг, безсумнівно, потрібна легальна діяльність фермерського господарства.

«Ми вітаємо відкриття ринку землі, сподіваючись, що це дасть поштовх розвитку малому та середньому бізнесу, адже ми хочемо працювати не тільки з великими агрохолдингами, але й невеличкими фермерами»,- зазначив Андрій Павлушин.

При цьому, говорячи про історія розвитку компанії «ОТП Лізинг», Андрій Павлушин повідомив, що вона працює на ринку вже 11 років.

«Наш розвиток розділився на дві частини: до дефолту агрохолдинга «Мрія» і після.

Річ в тім, що в «Мрії» в нас було 625 одиниць техніки на суму 90 млн. доларів, яку ми після дефолту агрохолдингу забрали і віддали маленьким фермерам. Урок, який ми винесли для себе після «Мрії» – ми почали активно розширювати базу нових клієнтів. Сьогодні у нас 1,5 тис клієнтів. Наш аграрний портфель на сьогодні складає 4 млрд грн. Ми представлені в усіх регіонах України. Великий клієнт для нас – це угоди на суму понад 300 тис. доларів

Наші європейські акціонери вважають, що наступного року агробізнес України сягне нового етапу розвитку у зв’язку з чим перед нами стоять дуже амбітні плани – залучити угод на 275 млн доларів»,- зазначив генеральний директор компанії «ОТП Лізинг»

Він також повідомив, що сьогодні успішно започатковано програму щодо надання 10% компенсації фермерам при купівлі тракторів в «ОТП-Лізинг». Більш того, нещодавно компанією підписано угоду з німецько-українським фондом щодо 40% компенсації витрат на придбання тракторів фермерами Донбасу. «Тобто клієнт, зареєстрований в Донецькій та Луганській областях може отримати 40% компенсації за придбання техніки від ЄС через співпрацю з нами. Загальний бюджет програми – 10 млн євро»,- зазначив Андрій Павлушин, висловивши думку що такі програми допомагають розвитку ринку лізингу в Україні.

Представник проекту «Аграрні розписки в Україні» Сергій Гунько під час Форуму розповів про ефективні практики застосування цього інструменту для аграріїв.

Зокрема, він зазначив, що різке зростання кількості укладених аграрних розписок відбулося у 2018-19 рр.  Це пояснюється  тим, що до 2018 р. проект працював у технічному режимі і в ньому брало участь лише декілька областей. У 2018 році Реєстр аграрних розписок запрацював на всій території України і цим інструментом змогли скористатися усі бажаючи аграрії.

«У 2019 р. аграрних розписок було видано на понад 8 млрд грн, а сумарно залучено понад 15 млрд грн. При цьому в поточному році наш проект ставив собі за мету збільшити кількість кредиторів – тих організацій, які фінансують агровиробників. На сьогодні близько 130 компаній в Україні скористалися аграрними розписками, заставою при оформленні якої виступає майбутній врожай. Власне, така застава є доволі сприйнятною для аграріїв, яка мотивує їх використовувати інструмент агророзписок. Для кредитора ж головна мотивація – позасудова процедура виконання умов агророзписки»,- пояснив Сергій Гунько.

Він також повідомив, що наразі в Україні діє Закон «Про аграрні розписки» в якому учасники ринку очікують певні зміни. Наприклад, сьогодні обов’язковим є нотаріальне завірення такої розписки. На сьогодні представники Проекту та агросектору обговорюють майбутнє скасування цієї норми, хоча, за словами Сергія Гунька, на сьогодні ніяких проблем з цим майже не виникає.

Також він зазначив, що сьогодні законодавством визначено два види агророзписок  – товарна та фінансова. Товарною, як правило, користуються трейдери для контрактування майбутнього врожаю. В цьому випадку аграрій розраховується безпосередньо товаром.

«Якщо ж ми говоримо про фінансові розписки, то їх використовують при співпраці з банківськими установами. В цьому випадку майбутній врожай виступає лише гарантією розрахунку агровиробника за аграрною розпискою»,- сказав Сергій Гунько.

За словами представника проекту «Аграрні розписки в Україні», агророзписку можна використовувати не лише з точки зору прямого фінансування, але й постачання техніки, ресурсів тощо.

«Цей інструмент дає можливість агровиробникові перерозподіляти свої ресурси. І ми вітаємо відкриття ринку землі, адже запит на подібні кредитні інструменти буде лише зростати»,- підкреслив Сергій Гунько.

AgriGator

 

Відповісти

Ваш email не публікується