Медове шахрайство: скільки заробляють на підробках та як цьому запобігти

Одним з глобальних викликів для виробників продуктів харчування є питання фальсифікацій і шахрайства з харчовими продуктами. ФАО (ООН) зібрали під своїм керівництвом в Римі експертів і фахівців для ідентифікації шахрайства  з харчовими продуктами, а також для визначення можливих кроків подолання проблеми. На воркшопі із запобігання харчовому шахрайству, що відбувся 4-7 листопада в Римі, особливу увагу було відведено меду. Україна, як провідна країна-виробник меду, представила медову індустрію та винесла проблему фальсифікації меду на загальне обговорення.

За оцінками фахівців, шахрайство з продуктами харчування обходиться світовій харчовій промисловості приблизно в 30 мільярдів євро щорічно. Мед, згідно з дослідженнями США, входить до ТОР-3 продуктів, після молока й оливкової олії, які найбільш часто піддаються фальсифікації. Причини — це високі привабливі ціни на натуральний продукт та дешеві замінники й сиропи, які складно виявити, а також дорогі та не завжди доступні інструменти для такого аналізу. 

У світі існує безліч форм фальсифікації меду. Найпоширенішими є додавання цукрових сиропів (наприклад кукурудзяного, тростинного, бурякового, рису і т.д.), зміна географічного або ботанічного походження, і підгодівля бджіл під час активного збору нектару.

З розвитком торгівлі та посиленням захисту ланцюжків продовольчих поставок, методи шахрайства також стають все більш досконалими. Яскравим прикладом є мед Манука, один з найдорожчих видів меду. У Новій Зеландії щорічно виробляється близько 2-3 тися тонн справжнього меду Манука, при цьому обсяг торгівлі в усьому світі сягає 10 тисяч тонн. Тобто, продажі “меду Манука” випереджають виробництво на 300%.

Також, експерти вказали на багато інших проблемних точок індустрії. Наприклад, 100% внутрішнього ринку Чилі — це фальсифікований сиропами мед. Більше 20% роздрібно фасованого меду в ЄС має ознаки наявності неприродного походження цукрів або ненатуральності походження.

Едуард Кричфалушій, член правління Асоціації експортерів і переробників меду, у своїй доповіді зазначив, що за оцінками Асоціації, понад 10% реалізованого на світовому ринку меду не є стовідсотково натуральним медом. Стабільне зростання споживання натурального меду складає в середньому+2,5% на рік, що не знаходить підтвердження в об’ємах виробництва. Натомість, фіксується зростання виробництва солодких сиропів — у 5 разів за останні 7 років.  

Кричфалушій також намітив основні шляхи вирішення проблеми та виклики, що стоять перед професійною спільнотою. За словами експерта, одним із методів боротьби є гармонізація аналітичних методів виявлення фальсифікації на ключових ринках збуту і виробництва та запровадження єдиного стандарту, спільного для всієї глобальної індустрії.

Окрім того, експерт висловився за впровадження єдиної системи простежуваності: “Мед — це простий продукт, і якщо він був вироблений природним способом, вкажіть і гарантуйте це покупцеві!”. На його думку, доступність і дешевизна ІТ систем дозволяють широко використовувати їх для меду в тому числі.

Ще одним кроком, на думку Єдуарда Кричфалушого, має стати заборона на реалізацію кінцевого продукту за відсутності аналітичного звіту про натуральне походження. Звіт повинен бути доступним on-line, захищеним від змін і неправильного використання та відкритим для всіх аж до кінцевого споживача. Окрім того, на думку фахівця, необхідна зміна в маркуванні, а саме обов’язкове зазначення на кожній банці всіх країн походження і складу купажу для всіх сортів меду — від 1% за обсягом і вище.