Які види риб живуть у Південному Бузі

Дослідження показують, що на даний час водойми Миколаївщини знаходяться у депресивному стані внаслідок постійних антропогенних навантажень, засмічення водойм сміттєзвалищами та неочищеними скидами. Відбувається зникнення нерестовищ, а з наявного складу іхтіофауни в Південному Бузі домінуючим є карась сріблястий. Про це повідомляє прес-служба Миколаївського рибоохоронного патруля.

З метою оцінки стану іхтіофауни, Миколаївським рибоохоронним патрулем спільно з Інститутом рибного господарства НААН України проводяться контрольні лова в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі. За результатами моніторингових науково-дослідних ловів було встановлено, що в складі іхтіофауни останніми роками значно зростає численність напівпрохідної тарані. У порівнянні з даними п’ятирічної давнини їх показник зріс з 18 до 27%.

«Контрольні лова проводяться для того аби ми розуміли стан іхтіофауни наших водойм. В результаті дослідження ми побачили, що в Південному Бузі гарно відтворюється тарань. Також є результати зариблення судака, яке ми проводили в минулому році. Проте кількість інтродуцентів (коропа, товстолобика, білого амура) тримається на низькому рівні. Таким чином, нині їх природне відтворення в цілому може бути охарактеризоване як несприятливе. Відповідно виникає необхідність в запровадженні комплексу заходів щодо поліпшення умов відтворення іхтіофауни. Одним з складових цього є зариблення Дніпровсько-Бузької гирлової системи», – зазначає заступниця начальника Управління – начальниця відділу іхтіології та регулювання рибальства Євгенія Хиренко.

Також згідно досліджень, останнім часом в Південному Бузі зросла кількість молоді краснопірки, окуня та щуки. Врожайність за сріблястим карасем залишається на рівні середніх багаторічних величин, а ляща низька.

«Контрольні лова проводяться для того аби ми розуміли стан іхтіофауни наших водойм. В результаті дослідження ми побачили, що в Південному Бузі гарно відтворюється тарань. Також є результати зариблення судака, яке ми проводили в минулому році. Проте кількість інтродуцентів (коропа, товстолобика, білого амура) тримається на низькому рівні. Таким чином, нині їх природне відтворення в цілому може бути охарактеризоване як несприятливе. Відповідно виникає необхідність в запровадженні комплексу заходів щодо поліпшення умов відтворення іхтіофауни. Одним з складових цього є зариблення Дніпровсько-Бузької гирлової системи», – зазначає заступниця начальника Управління – начальниця відділу іхтіології та регулювання рибальства Євгенія Хиренко.

Також згідно досліджень, останнім часом в Південному Бузі зросла кількість молоді краснопірки, окуня та щуки. Врожайність за сріблястим карасем залишається на рівні середніх багаторічних величин, а ляща низька.