Як компенсувати прострочені виплати від Мінагрополітики?

Якщо виплати за бюджетною програмою прострочені – Міністерство аграрної політики та продовольства України має компенсувати це. Як саме  Agro News розповів Василь Рущак, юрист ЮФ TOTUM .

Стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних з Мінагрополітики за прострочення зобов’язання по виплаті за бюджетними програмами.

Як відомо, Україна є аграрною державою. За словами українських політиків, серед пріоритетів Уряду є розвиток та підтримка фермерства в Україні.

Розвиток цієї галузі в Україні хоч і не стрімкий, але все ж він є. Уряд та Мінагрополітики намагаються стимулювати розвиток фермерства в нашій Державі, зокрема, шляхом надання суб’єктам господарювання у цій сфері різного роду дотацій, в тому числі, у тваринництві, рослинництві, компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, тощо.

Однак, як часто буває, отримати відповідні дотації суб’єкту господарювання не так просто, про що зараз і піде мова.

Міністерство аграрної політики та продовольства України є головним розпорядником бюджетних програм в аграрній сфері. Перелік таких програм можна знайти у додатку до Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік та на офіційному сайті Мінагрополітики.

Відносини по кожній із бюджетних програм регулюються відповідними порядками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України.

Як свідчить наш досвід, отримати кошти по відповідній програмі Мінагрополітики цілком реально, однак для цього потрібно подолати ряд перешкод.

Так, суб’єкт господарювання, який має право на отримання коштів за відповідною бюджетною програмою, може стикнутись з такими труднощами:

-не включення до переліку суб’єктів господарювання, які мають право на компенсацію за відповідною бюджетною програмою;

-включення до переліку суб’єктів господарювання, які мають право на компенсацію за відповідною бюджетною програмою, проте протягом бюджетного періоду йому не буде виплачено кошти;

-Мінагрополітики не виявить бажання, або не буде мати можливості (відсутність коштів) виплатити такі кошти в інші бюджетні періоди.

Розглянемо два останні випадки, коли фермера, незалежно від форми власності, було включено до переліку суб’єктів господарювання, які мають право на отримання компенсації за відповідною бюджетною програмою. Проте протягом певного проміжку часу, який може сягати декілька років, він не отримав кошти.

За період невиконання Міністерством взятих на себе зобов’язань, гривня значно знецінилась. Вартість продукції та послуг, на які суб’єкт господарювання витратив кошти, у відповідний бюджетний період, не компенсує витрати на таку ж продукцію чи послугу у бюджетний період, в якому довгоочікувану допомогу (дотацію) було виплачено. Відповідно, суб’єкт господарювання, який мав право на отримання певної суми коштів, у зв’язку із знеціненням гривні, фактично отримав меншу суму, хоча розмір у цифрах залишився той самий.

Для таких випадків законодавець врегулював можливість стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних у випадку прострочення виконання зобов’язання (ст. 625 ЦК України). Це не є стягненням штрафних санкцій чи будь яким іншим відшкодуванням, а виступає лише способом захисту від знецінення гривні, якщо буде прострочене грошове зобов’язання, в тому числі органом державної влади. Враховуючи останню практику Верховного Суду, а особливо позицію Великої Палати Верховного Суду, дія цієї норми розповсюджується на будь-які грошові зобов’язання.

Тому, від зволікання Мінагрополітики щодо виконання грошових зобов’язань є спосіб захисту, а саме, звернення із позовною заявою в суд до Мінагрополітики про стягнення інфляційних втрат та 3-х процентів річних.

“У нашій практиці є позитивні рішення судів щодо такого роду стягнення коштів з Мінагрополітики за прострочення виконання Міністерством зобов’язань.”,- резюмує Василь Рущак