Сашко Лірник: людина, вихована на казках, знає і як мотузку зробити, і коли сіяти
Сільському господарству слід начати ще з дитинства – через казки. У цьому переконаний прославлений український казкар Сашко Лірник.
Людина, вихована на казках, знає і як мотузку зробити, і як курінь побудувати, і коли сіяти – в казках все те є. Про це Сашко Лірник розповів у коротенькому інтерв’ю для SEEDS під час Першого фестивалю казкарів, який пройшов цими вихідними у столиці.
“Сучасні діти вже й не знають що таке віл, що таке в полі орати. Я навчаю через казки сільському господарству. Кожен виступ в Києві по школах я і казку розкажу, і паралельно вчу і хліб пекти, і що таке коса, і що таке “чинбар”.
Казка ніколи не міняла свого призначення – вона і зараз вчить життю.
Люди давно були не дурніші від сучасних. Або й навпаки – розумнішими. Візьми зараз сучасну людину, викинь десь у лісі – вона ж не виживе! Людина, яка вихована на казках – вона знає, що робити: як можна мотузку зробити, як курінь побудувати, коли сіяти – в казках все те є”, – переконаний Сашко Лірник.
“Україна – це ж країна, яка постала на сільській культурі. Хоча міська, така сучасна, вона теж є… однак ми все-таки “закорінені” у свою землю. Наприклад мене дуже часто запрошують по селах виступати. Ніхто ж не їздить по селах. А я їжджу.
І на фронт я їжджу – хлопці чекають. Я взагалі єдина людина в світі, якому додому бійці дзвонять на телефон: “дядько Сашко, розкажіть нам казку”. Вони на голосний зв’язок ставлять, там кулемет стріляє – а я їм казки розказую”, – згадує казкар.
“У людей воно глибоко в душі, і казки будять оце. Вони ж забули. Всі уже сучасні такі, городські! Смартфони, айфони… А тут бац: і без всякого кардебалету, без “підсвітки”, одними тільки словами можна зачарувати.
Казка – це той жанр, який має бути – він основний. Він ніколи не зникне”, – вважає Сашко Лірник.
Людмила КАЛИТА SEEDS.org.ua