Податкове навантаження та соціальна віддача аграріїв: чому надходження за 4 роки зросли в 23 рази?

В часи, коли галузі промисловості зіткнулися зі значними фінансовими проблемами, аграрний сектор України виходить на лідируючі позиції в країні за валютними надходженнями, інвестиціями та нарощує частку в структурі ВВП країни. Порівняно з іншими галузями, сільське господарство має найбільшу частку підприємств, які в 2018 році отримали чистий прибуток – 86,2%, збитковими були лише 13,8%. Починає змінюватися ставлення банків до аграрного сектору, з’являються товарні розписки, доступніші кредити (які все ж залишаються дорогими), та інші інструменти фінансової підтримки.

Українська аграрна конфедерація в ході роботи над «Концепцією державної аграрної політики», в ракурсі  структурування та розвитку аграрного сектору протягом останніх років досліджує різні аспекти діяльності агробізнесу в Україні. Одним із таких аспектів є фіскальна та фінансова діяльність. На сьогодні ситуація складається так, що попри зростання надходжень до державного бюджету, аграрний бізнес постійно піддається впливу податкових змін (особливо адміністрування ПДВ – відміна квазіакумуляції ПДВ, спроби відміни відшкодування ПДВ при експорті сої, ріпаку та ін.). В той же час інструмент державної підтримки у вигляді дотації не є ефективним, а постійна зміна правил гри та відсутність єдиної державної політки приводять різких перепадів в діяльності аграрних підприємств. Для того щоб розібратися, як змінилася ситуація було

В 2018 році за даними отриманими  від Державної фіскальної служби звітність подали 40,2 тис. суб’єктів платників податків, які працюють в аграрній сфері, що на 23% більше порівняно з 2017 роком. З них 28,8 тис. підприємств з площею до 200 га (за класифікацією УАК – малі та мікро підприємва), 10,8 тис.– з площею від 200 до 10 000 га (середні підприємства) та 635 – з площею понад 10 000 (агрохолдинги або великі підприємства).

 Таблиця. Зміни площі аграрних підприємств, середньогоро розміру їх земельних угідь та кількості працівників в 2015-2018 роках

В ході аналізу даних таблиці можна виокремити декілька тенденцій. Перша – це зростання розміру оподаткованих земельних угідь і, як наслідок, середніх розмірів земельних площ у малих та середніх підприємств за рахунок «подрібнення» великих. Тобто, один великий агрохолдинг може складатися з групи юридичних осіб, які відокремлено подають звітність до органів державної фіскальної служби. Ще однією причиною зменшення розміру угідь може бути зміна діяльності підприємства. Адже відповідно до українського законодавства сільськогосподарськими підприємствами є лише ті, в яких 75% товаровиробництва (валової продукції) становить сільськогосподарська продукція. Тоді як агрохолдинги – це вертикально – інтегровані структури, значна частина діяльності яких припадає на промислове виробництво продукції.

Друга тенденція – зростання кількості працівників на підприємствах, що може бути пов’язаним  з відбілюванням ринку праці або ж популяризацією та розвитком аграрного сектору. Спостерігається цікава ситуація для агрохолдингів, де в 2018 році порівняно з 2015, показник зріс майже в 13,8 раз (!!!) (в середньому по Україні кількість працівників в сільському господарстві з 2015 року зросла на 2,3%).  Та ще «цікавіша» ситуація з малими підприємствами, де лише за рік (2018/2017) кількість найнятих працівників злетіла майже в 15 разів. Якщо дослідити глибше, то в цій групі господарств  в 2018 році кількість найнятих становила 28 осіб/підприємство (що в 12,7 раз більше, порівняно з 2017 роком). Проте, чи є доцільною така кількість працівників для підприємства, яке займається вирощуванням продукції рослинництва і площа якого не перевищує 200 га? З економічної точки зору – не доцільно. Також, важко списати таке різке зростання показника й на тваринництво, оскільки з огляду на офіційну державну статистику, протягом останніх років в Україні не спостерігалося зростання  тваринницьких потужностей. Єдиним поясненням цьому   «феномену» залишається відбілювання ринку, поштовхом для якого могли бути  як участь в програмах державної підтримки, бажання отримати субсидію на комунальні послуги, накопичити реальний пенсійний стаж та ін.

Хоч і не так різко, проте спостерігається зростання і фонду оплати праці: порівняно з даними 2015 року показник у малих підприємств зріс в 4,4 рази, в середніх та великих за розміром підприємств – в 1,4 рази.

Найбільшу місячну оплату праці отримували працівники малих підприємств – 13650 грн. Так сталося тому, що працівник, який раніше працював в агрохолдингу і отримував високу зарплату, продовжує працювати в бізнес утворенні, яке з’явилося внаслідок подріблення великих підприємств і отримувати таку ж заробітну плату.  в той же час в середніх – 6740 грн та великих –  9055 грн. Згідно даних державної статистики в середньому в 2018 році в сільському господарстві працівники отримували 8867 грн.

Перейдемо безпосередньо до податків. Перше, що варто згадати – сільське господарство має власну групу оподаткування і в 2018 році  81% підприємств були платниками єдиного податку 4 групи. Ця тенденція зростаюча, оскільки ще в 2015-2016 роках 4 група об’єднувала лише 59% с/г підприємств.

Зміна системи оподаткування вплинула і на структуру підприємств: в 2015-2016 рр. серед платників єдиного податку 4 групи за розміром земельного банку найбільш вагому частку займали малі підприємства (62%), тоді як в 2018 році картина кардинально змінилася – гілку першості мають середні за розміром підприємства з часткою 73%, а далі великі – 22% та малі – 5%.

Причина цих змін очевидна. Так, єдиний податок 4 групи, який був сформований з колишніх платників фіксованого сільськогосподарського податку, до 2015 року мав ряд обмежень, які не дозволяли підприємствам мати більше 50 найманих працівників та граничний дохід за рік понад 5 млн грн. В той же час, для прикладу, в 2016 році середня кількість працівників в агрохолдингах становила 141 ос., в 2017 – 176 ос., а в 2018 – 228 ос.

Якщо говорити про всі надходження від аграрних підприємств, то в 2018 році вони сплатили податки загальною сумою 193,5 млрд грн., що в 2,9 раз більше, порівняно з 2017 роком та в 22,6 раз більше, порівняно з 2015 роком. Однією з причин стало зростання кількості платників.

Найвищий показник суми усіх сплачених податків та зборів в розрахунку на 1 га мають малі підприємства – 79 тис. грн / га, а єдиного податку 4 групи – середні за розміром підприємства – 6,1 тис. грн/га.

З графіка видно, що найбільше частка (31%) припадає на податок на додану вартість – 61 млрд грн. Варто відзначити, що в 2015 року надходження за рахунок ПДВ були в 153 рази менші, а порівняно з 2017 роком – зросли в 3,4 рази. Одним із пояснень цих змін є відміна квазіакумулції ПДВ на рахунках аграрних підприємств і сплата цього податку до державного бюджету.

Вже говорилося про зростання кількості працівників та фонду оплати  праці, проте різні темпи зростання цих показників вилилися в зменшення податкових надходжень від ЄСВ: в 2018 році сільськогосподарські підприємства сплатили до бюджету єдиний соціальний внесок сумою 18,7 млрд грн., що на 35% менше, порівняно з 2017 роком.

Якщо проводити розрахунки на 1 особу, то найвищий обсяг нарахувань в 2018 році мають великі підприємства. Порівняно з 2015 роком, нарахування в малих підприємствах зросли на 14%,  тоді як у середніх та великих знизилися на 6,3% та 8,9% відповідно.

Таким чином, внаслідок зміни податкових

Протягом останніх чотирьох років аграрний сектор піддавався впливу численних фінансових та соціальних факторів. Зростання обсягів надходжень податків та зборів за чотири роки майже в 23 рази лише частково свідчить про зростання економічної ефективності галузі. Інша ж частина – це ті кошти, які раніше аграрії законно використовували для потреб власного виробництва (квазіакумуляція ПДВ) і які забрали в сектору замінивши підтримку «більш європейським підходом». Тепер маємо близько 6 млрд грн. бюджетних коштів на підтримку сектору та їх 45% використання. Є й позитивні зміни, такі як відбілювання ринку. Адже коли ринок працює прозоро,  то в перспективі це призведе й до зростання соціальної віддачі та довіри зі сторони фінансового сектору, а отже й більш доступніші кредити та інші фінансові інструменти.

Аналітичний департамент УАК