Чому туристи не змогли потрапити до єдиної в Україні оленячої ферми – Seeds

Єдина в Україні оленяча ферма, яка розташована в селі Іза, Хустського районну Закарпаття цього літа туристів майже не бачила. А все через розбиті дороги, розповів SEEDS Михайло Бугаш – керівник фермерського господарства “Агромрія”, яке саме займається розведенням оленів.

“Слабо їдуть. Не було дороги з Мукачева на Хуст. Ні з Рахова, ні з Сваляви. Не хотів ніхто їхати з Мукачева   3 години такими дорогами: яма на ямі”, – бідкається фермер.

Однак якраз перед виборами справа пішла на лад – шлях почали латати. Зараз, за словами Михайла Бугаша, вже дороги більш-менш зробили – можна їхати. От тільки “травень-червень – коли люди саме їдуть, вважайте, пропав”, – додає оленяр.

На щастя туризм – не основний вид діяльності для оленячої ферми. Вирощують тварин у селі під Хустом заради оленячих ріг. “Спилюємо на ліки”, – розповідає Михайло Бугаш, додаючи, що закуповує роги тернопільська фармацевтична фабрика, з якою господарство працює “ще з радянських часів”.

Роги оленів потрібні для виробництва лікарського препарату “Пантокрин”, каже фермер.

А от скільки в рік вдається “напиляти” такого товару – відповісти не може. Каже: “коли як – як виростуть”.

Не може Михайло Бугаш і точно порахувати скільки ж зараз оленів мешкає в його господарстві. Приблизно, за підрахунками оленяра, живуть у величезній огорожі 350 оленів. “Нереально підрахувати, а ще зараз якраз масовий окот…”, – додає фермер.

Порахувати всіх – дійсно, справа не легка. Мешкають олені майже як на волі. Їх “домівка” – величезна огороджена територія у 57 гектарів, з яких 5  гектарів – то ліс, а ще 4,5 гектарів – озера. “Там є все, як в дикій природі – всі умови які потрібні оленям”, – каже Михайло Бугаш.

От тільки самі себе олені прогодувати не можуть – місця замало.

“Як би їх було 50, але їх 350! Вони, рахуйте, зараз 9 місяців зерно їдять”, – розповів закарпатський оленяр.

Людмила КАЛИТА SEEDS.org.ua