Теплиці на лінії розмежування – Seeds
У так званій сірій зоні – на території біля лінії розмежування, знаходиться станиця Луганська. Рік у рік люди, які вирощували в теплицях ранні помідори й огірки, везли смачний товар на оптові ринки обласного центру і далі, на схід – події 2014 року порушили усталені традиції, лінія розмежування відрізала Луганськ від української Луганщини.
Керівник сільськогосподарського кооперативу “Овочі станичників” Мар’яна Нещерет ще до війни разом з чоловіком вирощувала помідори й огірки, возила до Луганська на оптовий ринок.
Коли лінія розмежування розділила область, Мар’яні, як і десяткам тисяч земляків, було важко перелаштуватися. До Луганська всього 17 кілометрів. А до Сєверодонецька — три години їзди військовими дорогами, якими довезти ніжну продукцію неушкодженою майже неможливо.
Але вже два роки, як Мар’янина сім’я не возить у Луганськ овочі через КПВВ. “Фізичних труднощів не боїмося. Але було дуже важко морально, — пояснює. — Мало того що треба відстояти великі черги — там доводилося багато вислуховувати. Зрозуміла, що більше так не хочу”.
І таких, кому так само не хочеться принижуватися, у Станиці Луганській вже 135 осіб. Саме такий обліковий склад кооперативу “Овочі станичників”.
“Спочатку до нас записалося більше людей, — усміхається Мар’яна Нещерет. — Думали, тут гуманітарну допомогу отримуватимуть, розраховували на дурничку. А коли побачили, що мета не в цьому, поступово пішли”.
“У межах пілотного проєкту в кожного члена кооперативу по одній теплиці таких томатів. У липні стали відвантажувати продукцію на Київ, — розповідає керівник кооперативу. — Нині звідти стільки замовлень, що не можемо все виконати: дзвонять із великих мережевих супермаркетів і з київських оптових баз”.
SEEDS.org.ua за інформацією Урядового Кур’єра