Стало відомо, як працюють норкові ферми в Україні – AgroNews.ua

Ферми з виробництва хутра норки приносять Україні мільйонні валютні доходи, але стикаються з обуренням із боку захисників прав тварин. Захисники прав тварин час від часу вимагають закрити і заборонити норкові ферми. Стосовно цього у виробників хутра вже готова відповідь: норкові ферми — це просто одна з підгалузей тваринництва, як розведення страусів, кролів, свиней або овець. Хутро спритних і в міру агресивних норок розміром до 40−50 см в довжину цінується у світі: вартість однієї шкурки на ринку зараз становить близько $30. В Україні ферм, де розводять норок, зовсім небагато — не більше 10. У лідера галузі Данії їх 1,4 тис., у Польщі — 600, пише НВ.

Чотири найбільші вітчизняні ферми дають 95% всієї валютної виручки галузі: завдяки їхнім зусиллям українська норка зуміла відкусити 1% світового ринку. У найкращі сезони хутро приносить країні до $100 млн на рік. Цей показник можна легко збільшити уп’ятеро, а то й удесятеро, стверджує Марія Зубарєва, прес-секретарка Асоціації звірівників України (АЗУ). Незважаючи на те, що ціни на світовому ринку істотно просіли, попит на головних аукціонах планети — в Данії, Фінляндії та Канаді — все ще високий. Одна з причин — масове банкрутство норкових ферм в Європі та ренесанс інтересу до хутра з боку найбільшого його покупця — Китаю.

Справи у вітчизняних звірівників хоч і не скоро, але йдуть у гору. «Я щороку збільшував ферму, — каже Олександр Харченко, власник норкової ферми “Пелском”. — Але, з огляду на нашу політичну ситуацію, не хочеться нічого нового будувати. Хочу подивитися, як мине 2019 рік».

Основний прибуток компанії приносить продаж хутра на трьох світових аукціонах. Невеликі суми приходять і від поставок жирів для фармкомпанії Eko oils, що спеціалізується на виробництві медичних кремів.

Кілька років тому, коли вартість шкурки на аукціонах сягала до $100, доходи Пелскома становили $25−30 млн на рік. Зараз, коли ціна впала до $28, заробіток скоротився учетверо. Але прибуток все одно є: собівартість шкурки української норки становить $20−25. Тоді як у Західній Європі цей показник сягає $40 за тієї ж якості. Тому і близько 60% європейських підприємств або вже збанкрутували, або поряд до подібного фіналу.
а даними АЗУ, в Україні зареєстровано 37 звіроферм. Із них 10 економічно активні та лише чотири ефективні.

Обсяг українського виробництва — 1 млн норкових шкурок на рік. Світовий лідер — Данія — виробляє їх у 17 разів більше. Стільки ж виробляє Китай, за яким розташувалися Польща (5 млн), Нідерланди (4 млн) і США (3,9 млн). Українці лише підбираються до цього елітарного топ-5.

Європа зберігає за собою лідерство, забезпечуючи половину світового виробництва завдяки майже 5 тис. звіроферм, що працюють у 22 країнах. Щоправда, всі вищенаведені цифри були актуальні в 2017-му, а свіжіших даних ще немає. Але пропорції цього доволі консервативного ринку роками залишаються незмінними.

Чотири з дев’яти норкових ферм країни, які активно працюють — Пелском, Вікінг, Тіволі Фюр та Агропромінвест — на рік споживають 40 тис. т відходів. За що виплачують птахівникам і виробникам риби понад 200 млн грн. «Якщо не буде норкової промисловості, то ці відходи треба буде десь утилізувати, — каже Харченко, опонуючи захисникам тварин. — Багато вітчизняних компаній їх просто закопують». Зростання виробництва норкових ферм, на думку його товариша Климця, зробить відходи птахівників і рибгоспів дефіцитом і знизить екологічне навантаження.