Власник Fruit Consultancy Europe B.V: Україна зараз не має у Європі репутації стабільного експортера фруктів та ягід

Як слід працювати над трейдингом фруктів та ягід, будувати репутацію постачальника та  стосунки із байєрами –  рекомендації від досвідченного трейдера із Нідерландів.

Як Україні пробивати” експортні ринки, працювати над іміджем і отримувати кращі ціни на продукцію, у інтерв`ю Agravery.com розповів голландський експерт з імпорту та експорту із майже 50-ти річним стажем роботи, власник компаній Fruit Consultancy Europe B.V та FCE Export SAC Піт Шотел (Piet Schotel).

Піте, наскільки мені відомо, ви вперше завітали до України. Розкажіть, а як часто доводиться працювати із українським трейдингом? Які враження від цієї співпраці?

– Так, дякую. Я дійсно тут вперше, і мені імпонує ваша країна. Що стосується трейдингу, то ми трохи працювали над експортом бананів та апельсинів із Марокко до вашої країни певний час тому, а зараз цим не займаємось. Хоча Україна  –великий ринок для постачальників, тут є чимало незаповнених ніш по фруктах. Суб’єктивно, мені здається, що постачання іноземних фруктів до країни зменшується через знецінення гривні, натомість зростає споживання місцевого продукту – ягід та фруктів. Приємно, що українські байєри, з якими доводилось працювати, – дуже професійні, та й виробники – теж.

Та й  обсяги експорту наших фруктів та ягід зростають – торгуємо і з Європою, і з Азією… 

– Звісно. І це помітно, особливо останні 2-3 сезони. Україна буквально увірвалась на світовий ринок із своїми фруктами, а особливо ягодами, приміром, лохиною. Це неймовірний успіх! До цього вашу країну ніхто не знав, як постачальника ягідної продукції. Тож зараз ваша Україна має унікальний шанс стати потужним гравцем у ягідному сегменті. І це плюс. Хоча мушу запевнити – це шлях непростий, один невірний рух – і довіру можна втратити. Україна зараз не має у Європі репутації стабільного експортера фруктів та ягід.

Що ви маєте на увазі під «невірним рухом»?

– Гарну репутацію трейдера та експортера ваша країна може заробити буквально за один-два сезони масштабних продажів продукції. А от втратити – ще швидше.  Не хочу про погане, проте на деяких ринках, зокрема у США, ваша кукурудза та зерно не на найкращому рахунку, і все через роботу одиничних, непрофесійних трейдерів. Тож якщо і самі виробники, і відповідні контролюючі органи не будуть перевіряти і належним чином відповідати за продукт, який продаєте, – поставки дуже швидко припиняться. Жоден трейдер не хоче працювати із країною, у якої погана репутація, бо це означатиме, що у нього така сама. Мені здається, що ваш уряд і державні органи не до кінця розуміють важливість процесу міжнародної торгівлі, недопрацьовують у питаннях презентації України, як потужного, цікавого постачальника різноманітної фруктово-ягідної продукції.

фото: facebook Fruit Consultancy Europe B.V.

З яких країн ви рекомендуєте починати торгівлю фруктами та ягодами? З ким це робити легше, і чому?

– Якщо подивитись на статистику, то заходити із своїм товаром найпростіше на ринки моїх рідних Нідерландів та до Великобританії.  Голландія завжди відкрита до роботи із бізнесменами-новачками, із голландцями легше домовитись. Щодо Великобританії – якщо ви запропонуєте гарний продукт для супермаркетів, матимете відповідні сертифікати і зможете гарантувати стабільні поставки – то вони також підуть на ваші умови, і дадуть хорошу ціну, яка покриє витрати на логістику і дасть заробити.

Приміром, споживання полуниці і лохини у Великобританії найвище серед країн євроспільноти. Що стосується німців, то вони у цьому плані більш виважені – хочуть все перевірити, протестувати, і лише  потім пускати новачка у якості постачальника на свій ринок. Дуже люблять плодову продукцію скандинави, але там українцям важко домовитись, та й країни менші за кількістю населення. Що стосується азійських ринків, то починати потрібно через роботу із Дубаєм, це своєрідний торговий і логістичний хаб. Якщо вас знатимуть там як постачальника, то і у решті країн зможете у подальшому закріпитись. Проте я скажу, що у ОАЕ дві проблеми: по-перше, складна логістика, особливо для ягід, а по-друге – специфіка торгівлі, повернення коштів за товар. Це буває дуже довго, і на це слід зважати.

Читайте також: Погода на рекорд: яким буде врожай озимих в Україні?

Багато  наших виробників нарікають, що не можуть вийти на ринок ЄС саме через близькість до Польщі, яка є великим постачальником овочів та фруктів на цей ринок. Прокоментуйте, чи насправді настільки великий вплив цієї країни?

– Вище я вже згадував про важливість репутації на ринку. І, на жаль, певні польські гравці вже встигли частково дискредитувати себе на ринку. Я думаю, основна проблема в тому, що  поляки швидко  почали із великих площ, масштабувались не відпрацювавши як слід технології вирощування культур, обрали неправильні сорти. Так, за швидкістю логістики ця країна ідеальна, але у решті питань – працювати і працювати. Вони вже зараз не можуть продати ті обсяги, які виробляють. Тому, як я вже казав, Україна має набагато більші шанси, ніж Польща. Головне, не повторювати помилки країни-сусідки.

Яким чином виробник має шукати трейдинг для своєї продукції – це мають бути просто виставки, або зустрічі віч-на-віч, можливо варто запрошувати на виробничі потужності?

– Якщо чесно, то не слід шукати – повірте, якщо  є потреба, то вони завжди знайдуть одне одного і спільну мову щодо продажів. Виробник має бути готовим надати усі сертифікати щодо безпечності, походження продукції і завжди бути готовим до циклічності поставок. Щодо профільних виставок та заходів, то на мій погляд, німецька виставка «FRUIT LOGISTICA» – це must visit у календарі кожного виробника. Там відбуваються найкращі заходи і зустрічі віч-на-віч для виробників фруктів з усього світу.

фото: facebook Fruit Consultancy Europe B.V.

Знаю, що ви достатньо довгий час працюєте трейдером – імпортуєте та експортуєте товар. А з чого ви розпочинали?

– Так, досвіду мені не займати. Загалом, я у справі уже 48 років – починав працювати із 16 років на повний день. Спочатку просто торгував у супермаркеті, пізнавав як це працює зсередини,  потім – у відділі маркетингу компанії, яка займалась продажем бананів, потім працював у міжнародних трейдингових компаніях, а згодом – заснував декілька своїх компаній із трейдингу – займались експортом та імпортом фруктів та овочів із різних країн приміром, із Марокко та Перу. Коли мені виповнилось 50 років, я зосередився виключно на консалтингу.  Сьогодні мені подобається давати рекомендації, працювати із людьми з різних країн та континентів і бачити як розвивається трейдинг.

Розкажіть, як змінився трейдинг із того часу, як ви починали, і аж до сьогодні?

– На мій погляд, супермаркети цілковито захопили торгівлю. Коли я розпочинав, овочі та фрукти, здебільшого, продавали на ринках та у невеликих крамницях. Не було таких потужних титанів торгівлі як Carrefur, METRO, LIDL, та й про високі вимоги до продукції не йшлось, ніхто не вимагав стоси сертифікатів, HACCP, ISO. Зараз зарегульовано, процедури стандартизовані. І якщо ти хочеш бути  «в ринку», ти маєш виконувати вимоги, або йти ні з чим.

Маржинальність роботи трейдера теж падає, чи не так?

– Безумовно. Раніше міжнародні трейдери заробляли великі кошти, бо конкуренції на ринку майже не було. Ціни ідуть донизу – маржа теж падає. Багато торговельних мереж самі завозять продукцію, домовляючись із постачальниками напряму, і обходячи ланку трейдера.

Читайте також: Анатолій Кобзаренко: Завдяки дотаціям виробники української техніки стоять на дві сходинки ближче до покупця

А нечесні на руку, так звані чорні трейдери, теж не дрімають, що скажете?

– Я не приховую, що ринок чорних трейдерів і байєрів існує, і він не маленький. У ці тенета дуже легко потрапити виробникові, який іще не працював на експорт. Зараз, коли є Інтернет і можливості пересування світом необмежені – кожен новачок може репрезентувати себе маститим трейдером. Тому кількість неправомірних і невиконаних  угод і несплат по ним – зростає. Тому я рекомендую контрагентам перш, ніж починати, обов’язково доскольнально вивчати, з ким працював чи працює даний  трейдер, наскільки серйозні його наміри, і чи це не компанія-одноденка.

Якщо байєр налаштований серйозно і на великі обсяги, то він неодмінно надішле до вас на поле технічних спеціалістів, аби вони пересвідчились у якості плодів чи ягоди, буде обговорювати умови поставок.  Вас має насторожити, якщо байєр занадто сильно тисне на вас у прийнятті рішення, пропонує ціну суттєво вище ринкової, хоче якнайшвидше купити ягоду чи фрукт, при цьому, обходить питання укладання офіційних паперів, на кшталт: «про все домовимся пізніше, давай вже стартувати  роботу». У вас  має ввімкнутись критичне мислення, і ви маєте перевіряти свого нового «друга».

фото: facebook Fruit Consultancy Europe B.V.

На яку продукцію ви, як трейдер, бачите зараз найбільший попит споживача? У які ніші варто заходити?

– На будь-яку продукцію можна знайти покупця, варто дочекатись «вікна» продажів  і стартувати із гарною пропозицією. Тим не менше зазначу, що зараз як на європейському так і  на світовому ринку все ще відчувається брак авокадо та лохини. А  ще люди завжди хочуть новинок, незвичних тропічних фруктів, ягід. Екзотика – хороша справа, проте чи зможете ви її транспортувати протягом довгого часу у морському контейнері? Звичайно, ні. Тому що покупець вимагає якості і товарного вигляду, тим більше, коли річ про екзотичну продукцію, яка мінімум у декілька разів дорожча за місцеву. Якщо ви знайдете можливість поставляти екзотику по морю, вона буде достатньо добре зберігатись і закупівельна ціна буде демократичною – тоді ви без проблем продасте і багато заробите. Але ризиків буде більше за гроші.

Деякі наші фермери виступають за необхідність створення національних брендів – приміром, «українське яблуко», «українська суниця», і уже спільними зусиллями виробників просувати цей бренд за кордоном. Як ви ставитесь до цієї ідеї? Чи насправді це перспективна річ?

– Вибачте,  проте я не прихильник брендування, як такого. Бренд – це чи не остання сходинка у торгівлі. Я не кажу, що це не важливо, проте вибудувані як слід виробничі процеси та потужності, логістика товару, співпраця із контрагентами, тощо також відіграють значну роль у налогоджені торгівлі. Щодо спільного бренду – ідея непогана, проте неоднозначна – приміром, якщо ви поставляєте спільну партію товару, то фрукти мають бути один в один, однакової стиглості, розміру, сорту. І  одна компанія,  яка недостатньо серйозно поставиться до цієї роботи, може все зруйнувати. Бренд «Україна» може бути заплямовано, а я вам цього не бажаю. Тому тут працює принцип «сім разів відмір, а один – відріж».

 

журналіст Agravery.com

Джерело https://agravery.com

Відповісти

Ваш email не публікується

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra