Кролеферми визнали вигідним бізнесом в Україні – AgroNews.ua

На Черкащині працює найбільша кролеферма України, яка  отримала сертифікат «Халяль», пише  ridneselo.com

На ній утримується майже 80 тис. тварин. Із них 13,5 тис. – маточне поголів’я.В 2006 року облаштував перше приміщення з кроликами. Зараз їх є вже вісім, а також комбікормовий завод.

– До цього в мене був досвід у торгівлі й будівництві, але мені було цікаво щось створити, щоб відчути виробничий процес. Для цього я й зайнявся кролівництвом. Одразу планував продавати свій товар у магазинах. До цього кроляче м’ясо вважалося виключно базарним продуктом, – розказує Олександр Цюрупа, засновник і власник кролеферми.

Годують кролів комбікормом власного виробництва, для якого купують спеціальну сировину. Під час вирощування застосовують французькі технології.

– Кролик не витримує хімічних навантажень, як свиня або птиця, тому хімії ми взагалі не використовуємо. Не застосовуються жодні гормональні препарати, антибіотики. Кролям не роблять ін’єкцій, – пояснює Володимир Яровий, ветеринар-технолог підприємства.

За 20 км від ферми збудували переробне підприємство. Там кролів забивають, пакують і відправляють продукцію в торговельні мережі. Тобто є повний виробничий цикл – від вирощування до полиці магазину.

– Кролеферма – це дуже вигідний бізнес в Україні. Щоб правильно його налаштувати, 2012 року їздили до Франції переймати досвід вирощування кроликів. Наша країна нічим не гірша. У неї величезний потенціал. Просто потрібно розвивати своє і вкладатися максимально, тоді буде результат. Спочатку він буде на підприємстві, потім – у селі, районі, країні. Усі пройшли цей шлях. І ми не унікальні – нам теж потрібно його пройти. Я б навіть сказав, що в деяких моментах ми – крутіші. У нас люди дуже працьовиті й високоінтелектуальні, – наголошує Олександр Цюрупа.

Підприємство донині продавало кролів на внутрішньому українському ринку. На тлі зниження купівельної спроможності всередині країни і часткової втрати українськими виробниками ринків Росії намагалися вийти на ринок Євросоюзу. Це було безуспішно, бо зіткнулися з величезною кількістю нових вимог. Тому українських кролів продаватимуть в арабських країнах. Щоб це реалізувати, продукція пройшла спеціальну сертифікацію «Халяль». Це єдиний документ, що дає можливість експортувати продукцію на ринки ісламських країн.

«Халяль» – добровільна сертифікація, але для арабо-мусульманських країн це державний документ. Він свідчить, що в продуктах харчування відсутні шкідливі домішки. Уся продукція конт­ролюється відповідним халяль-комітетом, а харчі повинні відповідати всім вимогам терміну придатності та зберігання.

– Для нашої сертифікації важливо, щоб тварина була правильно забита. Дуже важливо правильне використання електричного струму перед забоєм, щоб тварина була приглушена настільки, аби серце ще працювало. Тільки в цьому випадку після перерізання двох сонних артерій, гортані та глотки серце здатне викачати всю кров. Тоді ця їжа є здоровою. Зазвичай на більшості виробництв тварини під час оглушення гинуть і після перерізання горла кров не виходить. Тоді м’ясо псується дуже швидко, – пояснює Ваель Аль-Аламі, директор Центру досліджень і сертифікації Халяль «Альраїд».