В Україні близько 6,5 млн га земель вже не придатні для с/г обробітку — АГРОПОЛІТ

В Україні налічується близько 800 видів ґрунтів, понад 60% земельного фонду країни становлять унікальні чорноземні ґрунти. Проте, як стверджують експерти в земельних питаннях та науковці, сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Земельні ресурси втрачають свою родючість і деградують.

Детальніше про це читайте в матеріалі: Хто вбиває українські землі, або як зупинити деградацію грунтів

Вчені НААН України звітують, що розораність земель в Україні є найвищою в світі й досягає 57% території країни та майже 80% сільськогосподарських угідь. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель впливає на зменшення родючості ґрунтів у зв’язку з їхнім переущільненням, руйнуванням структури, водопроникністю та аераційною здатністю з усіма екологічними наслідками.

 

За попередніми оцінками, визначеними Інститутом землеустрою при НААН, у нас близько 6,5 млн га земель — це орнонепридатні землі, які стали такими через втручання людини. У перспективі їх варто було б вивести із сільськогосподарського обігу»,— прокоментував ситуацію доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

 

Ще на початку 2000-х років науковці звернули увагу на порушення екологічно допустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь і лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафтів до різних видів деградації земель.

 

Можна відверто сказати, що та структура земельного фонду, яку сьогодні має Україна, відзначається надмірною сільськогосподарською освоєністю. Це пов’язано з особливостями ведення сільського господарства ще в радянський період, коли домінувала екстенсивна система господарювання (збільшення продуктивності за рахунок розширення посівних площ, — ред.). Наслідком стали розорані землі, які краще було б не чіпати: піщані заплави, береги річок, у деяких випадках — землі з крутими схилами. І, звісно, використання цих земель (з екологічної точки зору) є недоцільним. Адже за розорювання земель на схилах посилюватимуться ерозійні процеси», — в ексклюзивному коментарі для AgriPolit.com заявив Андрій Мартин.