Невеселі яйця, або чому різко впали ціни та що загрожує експорту
На фоні подорожчання решти продуктів падіння ціни на яйця стало приємним сюрпризом. Навіть на Великдень вони коштували на 5-7% дешевше, ніж у минулому сезоні – 16-21 грн за десяток. Після свят ціна не зросла – станом на десяте травня середня ціна у київських супермаркетах становила 16-18 гривень.
За словами директора “Союзу птахівників України” Сергія Карпенка, причина у сезонному зростанні конкуренції від господарств населення, завдяки якому промислові виробники яєць вимушено працюють у збиток. “Відпускна ціна яєць становить 11-11,5 грн/дес. при середній собівартості виробництва у 15 гривень. Збільшення загального виробництва яєць за останній рік на 7%, а також сезонне зростання виробництва яєць у господарствах населення (які займають 50% у структурі виробництва) тримають ціну на достатньо низькому рівні”, – зазначає експерт. Він прогнозує, що вартість яєць найближчим часом може іще трохи просісти, але це тимчасово. Вже з вересня-жовтня можна очікувати суттєвого подорожчання яєць на 20-30% – аби птахофабрики закінчили рік принаймні з мінімальним рівнем рентабельності.
Експорт за планом
Надлишок яєць стимулює збільшення експорту. За даними ДФС, у першому кварталі поточного року поставки на зовнішні ринки збільшились на 40% (39 тис.тонн яєць у шкарлупі, в 1,4 рази більше ніж минулоріч). У грошовому еквіваленті обсяг продажів виріс ще більш суттєво – у 1,6 рази, до $35,8 млн. Згідно із даними Мінагропроду, у 2018 році українські птахівники заробили $93,1 млн від експорту курячих яєць до 205 країн світу – ОАЕ, Іраку, Катару, Оману, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Латвії, Молдови тощо. Загалом вони продали 1,8 млрд яєць (для порівняння 1,5 млрд. у 2017 році та 0,8 млрд. у 2016-му). Серед лідерів, які забезпечили ці обсяги, – «Авангард» ($43,5 млн), ТОВ «Ясенсвіт» ($19,5 млн) та групу компаній «Інтер-Запоріжжя» ($17,8 млн.), повідомляють AgroPolit.com з посиланням на Союз птахівників України.
Проте компанії-експортери не зупиняються на досягнутому. Так нещодавно «Овостар Юніон» у фінансовому звіті заявила про відкриття дочірньої компанії в Дубаї зі статутним капіталом в $28 млн. Крім того, компанія інвестує 85 млн євро у виробництво яєць в Латвії до 2026 року. Будівництво підприємства планується почати в другій половині 2019 року, ймовірне місце розташування – Тукумсский або Огрский край. Там планується утримувати до 8 млн курей, передбачені цех з виробництва кормів та біогазова станція.
Знову центрі скандалу?
Але репутація України, як постачальника курятини і яєчних продуктів, може вкотре суттєво постраждати (згадаємо діоксиновий скандал у ЄС у 2010 році). Річ у тому, що буквально за три дні до Великодня впливова австрійська газета Die Presse поцікавилася, звідки, і від яких курей потрапляють яйця на тарілки австрійських бюргерів. У статті під назвою “Яйця з кліток зі Сходу з`являються на наших тарілках” автори констатували, що більшість імпортованих у країну яєць “надходять від виробників в Україні, Азербайджані та Аргентині, які утримують курей у непристосованих для цього клітках”. У матеріалі наголошується, що Україна стала основним постачальником яєць в ЄС (наводяться дані щодо 13 тисяч тонн – за період з січня по листопад 2018 року), за нею слідують США і Аргентина.
Ще раніше австрійські ЗМІ зарясніли заголовками про курятину, яка мало не контрабандно потрапляє з України в ЄС у величезних масштабах. При цьому акцент робився на стражданнях української курки в неволі перед її попаданням на стіл європейців. Зрозуміло, що подібна інформаційна атака на українську продукцію – це, здебільшого, проява протекціонізму внутрішнього ринку та обґрунтування достатньо високої ціни яйця у Австрії. Адже за вимогами щодо утримання курей Австрія попереду всього ЄС: в країні ще в 2009 році заборонили “негуманні”, так звані “батарейні клітки”, що на території Євросоюзу було зроблено трьома роками пізніше. Тоді на зміну “батарейним” прийшли більш просторі, поліпшеної конструкції – і саме вони сьогодні використовуються на фабриках найбільших виробників яєць в ЄС у Франції, Іспанії, Польщі. В Австрії ці “поліпшені клітки” є тільки на 8 невеликих фабриках (% від загального виробництва яєць), а з кінця 2019 року використання і таких кліток буде заборонено.
Щоправда, висновок авторів статті щодо України виглядає як суперечливий, адже у тій же статті повідомляється з посиланням на дані українських виробників, що при виробництві яєць для експорту в ЄС якраз і використовуються стандартизовані в Євросоюзі “поліпшені клітки”.
Головним гравцем, а отже, і винуватцем історії називають “Миронівський хлібопродукт” (МХП), який є шостим найбільшим виробником курятини в Європі і найбільшим в Україні. Один холдинг виробляє м’яса курки і яєць вчетверо більше, ніж вся Австрія (понад 5 млн штук на день) і тому ставить під загрозу виробників ЄС. Потужності МХП дійсно вражають: згідно зі звітом компанії, на її заводах в минулому році було вироблено майже 618 тисяч тонн курятини. На експорт пішло 286,8 тис тонн. Більшість – у Ірак, Словаччину та Нідерланди.
Компанію австрійські журналісти також звинувачують у тому, що вона у обхід європейських квот завозить куряче філе. Річ у тому, що після укладання угоди про асоціацію та ЗВТ з Євросоюзом Україні надали відповідну квоту на безмитний експорт курячого філе ( 20 тисяч тонн на рік). Проте у МХП знайшли простий спосіб обійти ці обмеження: при обробці курки в Україні в грудях просто залишали кістку, а далі ця курятина в обхід квоти продавалася на свої ж заводи з переробки в Нідерландах і Словаччині. Там кістку з грудки просто витягали. На виході виходило куряче філе вже як продукт ЄС, який можна продавати не тільки в країни Євросоюзу, а й безмитно на треті ринки, зокрема, в Південну Африку. І хоча з юридичної точки зору все виглядає законно і у межах дозволених правил, для Австрії та решти країн ЄС це означає суттєву загрозу і фінансові збитки фермерів. Тож найімовірніше, у країнах євроспільноти будуть винаходити нові інструменти для звинувачень і подальшого контролю імпорту такої продукції з нашої країни.