Фермери проти дронів: чому українські аграрії не схвалюють новий моніторинг
В українській компанії Drone.ua розробили технологію, яка дозволить за допомогою супутників і нейромереж стежити за фермерами. Вона визначає, скільки в країні зростає пшениці, кукурудзи або будь-яких інших культур, і який реальний розмір полів.
Після пілота її розробники збираються продати технологію податкової, щоб її представники могли краще контролювати сільськогосподарський ринок.
Однак самим фермерам така ініціатива не припала до душі – компанія зіштовхнулася з критикою.
Співзасновник Drone.ua Валерій Яковенко каже, що в Україні один з найдорожчих активів – родюча земля. Їх інструментарій дозволить відстежувати порушення при використанні землі.
Справа в тому, що часто фермери вказують в документах, що вирощують горох або пшеницю, а насправді п’ять років поспіль сіють кукурудзу на полях, які орендують у пайовиків.
“Це виснажує землю і створює некоректну статистику по виробництву зернових. Ще й веде до несплати здебільшого податків”, – пояснює Валерій.
За словами підприємця, в Україні багато спірних питань щодо використання земельних ресурсів. Хоча ринку землі в країні не існує, він говорить, що в Україні зосереджено відразу кілька найбільших агрохолдингів світу, а середній розмір фермерського господарства у нас можна порівняти з розмірами великих корпорацій на Заході.
Вся земля, за словами Валерія, знаходиться в оренді у пайовиків і жодне агропідприємство не володіє цією землею. Таким чином, агробізнес не зацікавлений в довгострокових інвестиціях в основний актив – землю. Швидше навпаки: робота з землею веде до її зносу, оскільки переслідувана підприємцями мета – максимально швидко повернути інвестиції. Цю проблему якраз і повинен вирішити їх проект.
Валерій каже, що якщо хтось не дотримується сівообігу, то з одного гектара держава втрачає кілька тисяч гривень. Якщо ж говорити про агровиробництво на землі, яка не підходить для цих цілей, то в більшості випадків урожай не декларується взагалі. Але оцінити вартість втрат складно, так як немає ринку землі. “Найдорожче, що може бути, – втрата активу, тобто фактичне нанесення шкоди грунту”, – вважає він.
SEEDS.org.ua за інформацією mc.today