Озвучено нові ризики впливу неонікотиноїдів на бджіл — SuperAgronom.com
Дослідження, проведене в Університеті Гуельфа (Канада), вперше виявило вплив неонікотиноїдних пестицидів на здатність медоносних бджіл доглядати за собою і боротися зі смертельними кліщами.
Наукова робота була проведена у зв’язку з тим, що Міністерство охорони здоров’я Канади вводить нові обмеження на використання трьох ключових неонікотиноїдів, пише foodingredientsfirst.com.
У статті, опублікованій в журналі Nature Scientific Reports, вчені дослідили, що відбувається коли бджоли заражаються кліщами варроа, а потім регулярно піддаються впливу низьких доз неонікотиноїду клотіанідіну.
Як відомо, медоносні бджоли-запилювачі вразливі до кліщів, які також можуть переносити віруси, здатні швидко передаватися по ланцюжки і знищувати цілі бджолині колонії.
«Коли кілька років тому почали масово гинути бджолині сім’ї, стало зрозуміло, що на це вплинув не один фактор. В процесі досліджень нас цікавила взаємодія і вплив на бджіл кліщів варроа та неотоксичного інсектициду клотіанідіну. Це перше дослідження, в якому розглядалася особиста гігієна бджіл», — заявили вчені.
Неонікотиноїди є найбільш часто використовуваними інсектицидами в Канаді. Ними обприскують ріпак та кукурудзу, овочеві культури та фруктові дерева.
За словами вчених, кліщі варроа відповідальні за 85% втрат бджолиних колоній в Канаді. Вони повільно вбивають бджіл, харчуючись їх жировими відкладеннями і гемолімфою, а також, можуть передавати так званий вірус деформованого крила (DWV).
Єдиний порятунок бджіл — вчасно позбуватися кліщів. Вчені хотіли дізнатись, чи існує зв’язок між атаками кліщів та використання неонікотиноїдів.
Дослідницька група тестувала бджіл з Дослідницького центру медоносних бджіл UG, піддаючи їх дії клотіанідіну, як окремо, так і разом з кліщами.
Вони експериментували з різними дозами препарату, які відповідали б тим, які могли отримувати бджоли, харчуючись квітковим нектаром з оброблених полів.
«Ми встановили, що взаємозв’язок кліщів і пестицидів впливає на скорочення популяції бджіл, їх здатність доглядати за собою. Виявлено також вплив на гени, пов’язані з нейродегенеративними процесами», — пишуть науковці.
При цьому, бджоли, які зазнали впливу середніх доз неонікотиноїдів, не продемонтсрували ніяких змін в дотриманні особистої гігієни, проте коли їм вводили кліщів варроа, частка бджіл, які активно чистили волоски, була в 1,4 рази нижче в порівнянні з бджолами, що зазнали впливу лише клотіанідіну.
«Парадоксально, але при найнижчій дозі пестициду, частка бджіл з слабкою активністю виявилась найвищою. Найнижча доза була також пов’язана з підвищеним рівнем вірусу деформованого крила — ефекту, який не спостерігається при більш високих дозах препарату. Це дослідження демонструє важливість зниження стресових факторів, яким піддаються бджоли, для зниження ризику появи хвороб і в подальшому смертності в колоніях» — підсумували вчені.