“Уперше за останні 50 років дефіцит кадрів увійшов до трійки головних проблем у с/г”, – Леонід Козаченко
“Платять більше: Які компанії і наскільки підвищують зарплати” – коментар на цю тему телеканалу 112.ua дав народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко.
За його словами, зростання зарплат спостерігалося і в аграрній галузі, причому також нерівномірне: на великих підприємствах оплату праці співробітникам підвищували більше. “За останні три роки в аграрному секторі України середня зарплата зросла у 2,5-3 рази. У попередні роки в структурі собівартості в аграрному секторі на зарплату припадало не більш ніж 18-19%. Нині ця частка зросла і на зарплату припадає близько 21%”, – сказав Леонід Козаченко, зазначивши, що це відбувається на тлі того, що і загальна сума витрат зросла, насамперед за рахунок збільшення вартості енергоносіїв, палива, мінеральних добрив та інших складових витрат. За словами Козаченка, середня зарплата в АПК нині становить приблизно 15,2 тис. грн. Причому в маленьких господарствах вона менше, у великих – більше. В агрохолдингах середня зарплата може доходити до 20 тис. грн, а в невеликих аграрних підприємствах тримається в межах 12 тис. грн.
“На українських фахівців аграрної галузі є чималий попит у країнах Євросоюзу. При середній зарплаті 15 тис. грн в Україні, в Польщі їм можуть запропонувати до 50 тис. грн (1-1,5 тис. євро). І це теж один із найсерйозніших чинників, через які українські агрокомпанії змушені підвищувати зарплати в цьому секторі економіки нашої країни. Аграрні фахівці з України є затребуваними не тільки в Польщі, але й в Угорщині, Словаччині. Мені відомі випадки, коли нашим аграрним фахівцям вдавалося працевлаштуватися і в Німеччині. IT-фахівців з агрохолдингів беруть на роботу і в США, і в Китаї, але в їхньому випадку йдеться про зарплати від 10 тис. євро і більше”, – розповів Козаченко.
За словами президента УАК, на сайті Української аграрної конфедерації регулярно проводять опитування. Одне з обговорюваних питань: “Які проблеми вважаєте найактуальнішими?”. Нині відповіді аграріїв мають такий вигляд: номер один – це проблема недоступних банківських кредитів, номер два – корупція і рейдерство, але на третє місце несподівано вийшов дефіцит кадрів. “У грудні минулого року ця проблема виходила навіть на друге місце, відсунувши корупцію та рейдерство. І це вперше, напевно, за останні 50 років, коли така проблема увійшла до першої трійки головних проблем у сільському господарстві. Нині відчувається дефіцит навіть у такій професії, як трактористи і комбайнери, яка раніше була досить профіцитною. І це за високих заробітних плат, які платять трактористам і комбайнерам”, – зазначив Козаченко.
“Ясно, що в гонитві за робочою силою нескінченно підвищувати зарплати агрокомпанії не зможуть, позаяк пов’язані об’єктивними економічними чинниками. В Україні немає такої, як в Євросоюзі, держпідтримки для агрокомпаній, і вона в середньому в 70-90 разів менше в перерахунку на 1 га оброблюваних земель. На жаль, завжди є межа, після якої в гонитві за підвищенням зарплат підприємства вилітатимуть у банкрутство”, – згоден з Перчем і Леонід Козаченко.
За словами президента УАК, є ще один шлях для компаній зберегти рівень ефективності, не зазнавши при цьому серйозних втрат через збільшення зарплатного фонду. Цей шлях не підходить невеликим за розміром землекористування господарствам, і встати на нього можуть тільки великі агрохолдинги, зазначив Козаченко: “Йдеться про роботизацію і діджіталізацію процесів, що дозволяє скоротити використання людських ресурсів, підвищуючи за рахунок цього зарплату, співробітникам, що залишилися”.
ІЦ УАК за матеріалами 112.ua