Коливання температур спричинило поширення у посівах озимих хвороб та шкідників
Мінливість температурного режиму, а саме різке коливання нічних та денних температур повітря, випадання опадів у вигляді дощу сприяли активізації шкідливих організмів.
За даними Держпродспоживслужби, в теплі сонячні днів у південних, центральних, подекуди західних областях країни відмічено літ злакових мух, цикадок, вихід із місць зимівлі хлібних блішок, піщаного мідляка.
За прогрівання ґрунту триває підняття у верхні його шари дротяників й несправжніх дротяників, личинок хлібних жуків та хрущів, гусениць озимої та інших підгризаючих совок. Також, у Степу, Лісостепу та Закарпатській області Полісся в посівах озимини, розміщеної після стерньових попередників, за чисельності 0,5-2, макс. до 4 екз. на кв.м (Запорізька обл.) продовжується живлення личинок хлібної жужелиці. Ними пошкоджено до 2% рослин.
«Попередні дані аналізу перезимівлі клопа шкідливої черепашки, свідчать про загибель від 8 до 12% шкідника, переважно від ураження їх грибковими хворобами. Шкідник на даний час перебуває у вологій листковій підстилці. Середня чисельність клопів у місцях зимівлі становить 0,5-2 екз. на кв.м. Статеве співвідношення: самок : самців становить 42:58%. Жива маса самок 95-100 мг, самців — 87 мг», — говорять фахівці.
Скрізь на 6-67% площ озимих пшениці, ячменю, жита відмічається ураження 2-17, макс. 25-30% (Київська, Миколаївська обл.) рослин борошнистою росою та септоріозом, переважно на листках нижнього ярусу, 2-10% рослин гельмінтоспоріозом та бурою листковою іржею, кореневими гнилями. На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби, в місцях пониження рельєфу 5-15, макс. 25% (Львівська обл.) рослин уражені сніговою пліснявою. Хвороба проявляється окремими вогнищами площею 0,5-2,5 кв.м.